Хочу відкрити таємницю ЗОЛОТОГО бізнесу. Розповім, як у домашніх умовах витягає ЗОЛОТО з жовтих (позолочених) годин. І як організувати систему по зборі в населення жовтих (позолочених) корпусів.

Суть у тім, що протягом усього часу радянської влади, вся годинна промисловість у СРСР у величезній кількості випускала наручні годинники з жовтими корпусами, але не кожний знав, що це годинники з позолоченим корпусом. Згодом ці годинники з позолоченими (жовтими) корпусами вийшли з ладу, але тому що наш народ ощадливий, то людям шкода їх викинути, навіть якщо вони не підлягають ремонту. А хтось давно купив собі нові - помоднее, а старі ніяк не викине й ремонтувати не бажає. От і скопилося в населення величезна кількість старих і не дуже старих наручних годин з жовтими (позолоченими) корпусами. І у вас будинку, напевно, є двоє, троє, а те й більше. І зберігаються вони в кого у вазочці, у кого в тумбочці, у кого в шкатулочке. Загалом, тільки заважають, пил збирають. Нижче я опишу, як організувати роботу зі збору (можна сказати сміття) цих так званих корпусів жовтого кольору, тобто позолочених, котрих скопилася незліченна кількість у населення колишнього СРСР.

Тепер до справи. Є дуже ефективний спосіб, що дозволяє без особливих витрат створити мережу по прийому в населення старих годин з жовтими корпусами. І повірте, народ приносить їх у таких кількостях, що будь-який годинний майстер позаздрить. Я живу на Україні в 200-тисячному місті й організував 4 крапки. У середньому збирається 200-300 корпусів у тиждень. Зараз думаю ще відкривати крапки в районних центрах. Я й сам не очікував, що так вийде.

1. Організація крапки по прийому старих годин, корпусів жовтого кольору.

На кожному ринку є люди, що торгують роздрібним товаром - ширвжитком (в основному китайським). От вони-те нам і потрібні. Для того, щоб його торгуюча крапка стала одночасно пунктом прийому старих годин або корпусів (деякі люди приносять голі корпуси, без механізму), потрібно виготовити гарну табличку з написом: "Обмін старих годин". Табличку потрібно зробити таким чином, щоб вона мала бічну кишеню для маленьких буклетиков з інструкцією, де чітко пояснюється, які саме годинники можна обміняти на товар. (Інструкцію я можу вислати.) Тепер важливо правильно поговорити з хазяїном цієї дрібної торговельної крапки, розмістити в нього на столі табличку з інструкціями й пояснити йому вигоди співробітництва:

по-перше, гарна табличка з написом "Обмін старих годин" привертає увагу цікавих покупців (усім стає цікаво, що за обмін);

по-друге, у нього з'явиться додатковий приплив людей, що раніше не бажали купити в нього товар, але тепер згодних поміняти на старі годинники (таким чином, збільшуються продажі);

по-третє, йому не важко буде паралельно цим займатися - видавати людям інструкції з обміну й приймати старі годинники (корпуса), обмінюючи їх на свій товар.

Як Ви вже зрозуміли - люди приходять, міняють старі годинники на новий товар, а ми викуповуємо в продавця ці старі жовті корпуси з розрахунку: 1 годинники (корпус) за 2,5 грн. (0,5$).

Бажано продумати принцип обміну. Наприклад: двоє старих годин міняються на якусь річ вартістю 5 грн. (1$) або троє годин на річ вартістю 7,5 грн. (1,5$) і т.д. У підсумку всі задоволені - покупець обміняв старі годинники (мотлох) на новий товар, продавець продав товар, а ми одержуємо позолочені корпуси.

Як визначити: позолочений чи корпус ні? Звичайно збоку на корпусі або з торця корпуса дрібним шрифтом позначене "AU 10" або "AU 20", "AU" - це AURUM - золото, а "20" - це товщина покриття (мікрон). Рідко буває, що нічого не написане, але однаково видно, що корпус позолочений, тому що видні потертості.

УВАГА!!! Годинники китайського виробництва не мають золотого покриття (це відразу видно - на око). Це прийде із практикою. Продавцеві на крапці необхідно дати 2 зразки й пояснити - один корпус позолочений (за такі корпуси він може відпускати свій товар), а другий корпус просто жовтий від китайських годин (за які відпускати товар не треба, посилаючись на те, що він не підходить). Людям не слід говорити про те, що корпуса в годин позолочені, ну, а якщо хто й знає, нічого страшного - все прекрасно розуміють, що товщина покриття тонка й цінності як такий не має. Але насправді при витягу золота із двох чоловічих корпусів з товщиною покриття 20 мк. виходить 1 грам золота 850 проби. А золото такої проби купить будь-який ювелір за ціною 9-10$ за 1 грам.

РАДА!!! Не робіть ставку тільки на чоловічі корпуси. У мене на крапках іде обмін і чоловічих і жіночих корпусів. Наприклад: люди приносять відразу 2 чоловічих і 2 жіночі корпуси й бажають обміняти на річ вартістю 10 грн. (2$) - потрібно сміло міняти. У жіночих корпусах, звичайно, менше золота, але однаково вигідно.

2. Короткий опис технологічного процесу.

Устаткування:

1. пластмасове цебро;

2. пластмасовий тазик;

3. електроплитка;

4. каструлька з термостійкого скла;

5. фильтроткань (можна використовувати звичайну хб тканина щільніше марлі);

6. пирскавка (із пластикової пляшки);

7. пензлик;

8. лезо;

9. гумові рукавички;

10. лабораторні ваги (бажано).

Хімікати:

1. азотна кислота;

2. вода.

Як бачите, устаткування просте й недороге. Процес теж простий. Досить згадати уроки хімії зі шкільної програми. Корпуси переробляються не по одному, а всі разом - 200-300 шт. і більше. За часом: 300 корпусів переробляються за 4 години. Витрата кислоти: 3-4 л. Золото виходить високої проби - 850.

3. Економічний розрахунок.

Вихід золота з усією маси залежить від кількості жіночих і чоловічих корпусів, чоловічих завжди більше (їх і випускалося більше). У середньому виходить:

с 300 шт. - 65-75 гр. золота

с 200 шт. - 45-55 гр. золота

Загалом, приблизно 4 шт. = 1 гр. золота

Ціна 1 гр. зол. = 9-10$

Ціна 1 корпуса = 0,5$

Ціна азотної кислоти 15 $ - 10 л., 1 л. = 1,5 $

Візьмемо мінімум:

200 шт. х 0,5$ = 100$ - витрати на закупівлю корпусів із крапок.

3 л. кисл. х 1,5$ = 4,5$ - витрати на кислоту

100$ + 4.5$ = 104.5$ - загальні витрати

200 шт. : 4 шт. = 50 гр. - вихід золота з 200 шт.

50 гр. х 10$ = 500$ - виторг із продажу

500$ - 104.5 = 395.5$ (400$) - прибуток у тиждень.

4. Плюси й мінуси цього бізнесу.

Плюси:

1. Великий плюс у тім, що на цю справу витрачаєш дуже мало часу. Тільки один раз організувати пункти прийому: виготовити й роздати таблички з написом "Обмін старих годин" (ще раз хочу нагадати, що табличка повинна бути дуже гарної, не псувати вітрину в продавця, а навіть прикрасити її). А потім раз у тиждень збираєш корпуса й переробляєш. Можна мати основну роботу, а ця справа як додатковий заробіток. Я, наприклад, працюю менеджером і моєю зарплатою менше в три рази, чим дохід від годин. От і думаю, куди часу більше приділити.

2. Висока рентабельність: при малих фінансових витратах великий % прибутку.

3. Дуже проста технологія переробки - доступна кожному.

4. Немає проблем зі збутом готового продукту (золота).

5. Крім золота залишаються цілі й непошкодженими годинні механізми, які охоче купують годинні майстри.

Мінуси:

1. Шкідливо нюхати кислоту, але при дотриманні техніки безпеки цього можна уникнути.

Якщо комусь сподобалася ідея й ви можете налагодити роботу пунктів обміну годин, але немає бажання займатися переробкою, то я готовий купувати у Вас корпуса за ціною 1$ за шт.