Наші послуги:

Реєстрація ПП

Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох фізичних або юридичних осіб. Засновник приватного підприємства одночасно може бути його директором. ознайомитись детальніше...

Реєстрація ТОВ

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це юридична особа, засновниками якого можуть бути фізичні і юридичні особи. Засновник ТОВ одночасно може бути і його директором. ознайомитись детальніше...



З ковроліна робимо коврики

Було це ще в минулому столітті - ішов кризовий 1998 рік від Р.Х. Фірма, де я в той час працював, прогоріла дощенту, директор зрозумів, що чекати йому тут більше нема чого й рвонув із залишками грошей на свою історичну батьківщину, замдиректор зрозумів, що залишився за козла відпущення й кудись теж випарувався. 

Працівники теж зрозуміли, що своєї зарплати їм не видать як своїх вух і все дружно почали компенсувати її тим, що тягли додому хто що міг, від головбуха з музичним центром з кабінету директора до прибиральниці з миючим пилососом - і поки автор даної історії теж перевозив до себе додому свій робітник комп, контору очистили повністю. 

Коли я повернувся наступного дня, з офісу (у рахунок заборгованості по оренді) уже виносили меблі. Брати більше не було що. І отут я помітив, що за шафою, що винесли вантажники, у куті кабінету залишився невеликий шматок ковролина (саме незадовго до описуваних подій у кабінеті в шефа робили ремонт і настелили на підлогу шикарний французький ковролин). Ну, я й подумав, що на безриб'я як говориться... 

Придя додому, я вирізав з ковролина невеликий коврик і поклав перед дверима, а інше закинув на балкон. На цьому приповідці кінець, у кого вистачило терпіння прочитати, той молодець :) 

Один раз до нас навідалася "моя друга мама" - теща. І побачивши коврик, початку нам із дружиною "промивати мозки й кісточки". Що ми не працюємо (дружина була в декретній відпустці, а мені доводило подрабативать налагодженням мереж і репетиторством школярів), грошей не одержуємо, а дозволяємо собі такі надмірності - купувати такі дорогущие коврики й т.д. і т.п. 

Ментос! Тобто Єврика! У моїй голові народилася ідея заробити - наробити ще ковриков із залишку ковролина й продати на місцевому ринку. І поки дружина заспокоювала свою маму, я пішов по магазинах проводити "маркетингове дослідження" :) 

У магазинах коврики були тільки із пластику за різними цінами, але всі кошмарних квітів і відтінків. У мене ж ковролин був дуже гарний, "искрящийся", стійкий до стирання, на водовідштовхувальній основі, так що додому я вернувся, виконаний ентузіазмом. 

Наступного дня ми із дружиною освоювали "домашній бізнес": я нарізав ножем (для різання лінолеуму) під лінійку прямокутники 60 на 40 див, а дружина ножицями закруглювала їх, благо кути оверлочивать їх не треба - основа ковролина дозволяє й ворс тримається міцно, головне - різати рівно без задиров. 

У результаті перших досвідів десь за пару годин вийшло біля двадцяти штук. Ціну за коврик вирішили поставити невелику - 5$, аби тільки продати. 

На ринку коврики розкупили миттю й запитували, чи будуть ще, що, звичайно, мене дуже надихнуло - попит є. І добре було б наробити ще ковриков, але от де ж взяти ще такого халявного ковролина? :) И пішов я по магазинах, що торгує ковролином, вибір був великий, як по кольорі, так і за вартістю, ціна десь від 10$ до 30$ за погонний метр. Що, у загальному-те, теж мене влаштовувало, тому що з погонного метра 4-х метрові рулони виходило 16 штук стандартних ковриков 60 на 40, тобто "собівартість" одного коврика із самого дорогого ковролина однаково не перевищила б 2$. 

Почав я вибирати кілька фарбувань ковролина, щоб різноманітити асортименти ковриков, і отут помітив поруч зі стендом сиротливо варті худі рулончики ковролина по дивно низьких цінах. Поцікавився в продавця. Виявилося, що якщо в магазині залишається шматок ковролина менше 2-х метрів, то вони його розпродають як залишок за собівартістю, тому що він нікому не підійде в наші стандартні "совкові" квартири, тобто ціна за один метр ковролина була ще нижче! Таким чином, "собівартість" мого коврика була в середньому - 1$! 

Загалом, десь за пару тижнів я став "своєю людиною" у всіх магазинах і складах міста, де тільки продавали залишки ковролина. А в нас у квартирі закипів "домашній бізнес" :) . Дружина взяла західні каталоги товарів (там були показані зразки різних ковриков) і зробила шаблони, а я позичив у друга єлектролобзик і вирізав коврики. В основному, це були стандартні, прямокутної форми коврики (так простіше :) , а також фігурні для ванних кімнат і туалетів. 

З реалізацією ковриков проблем не було, що не продавалося на ринку, то здавали в магазини під реалізацію, так що за тиждень виходило виторгу приблизно близько 200-300$. 

Один раз директор магазина, куди я здавав на реалізацію коврики, сказав мені, що в нього є замовник на оптову партію ковриков - готель, потрібно майже тисячу штук. Я, звичайно, відразу погодився, домовилися про ціну, я взяв передоплату. Справа здавалася простим - коврики потрібні одного кольору, так що можна взяти оптом цілий рулон ковролина зі складу й так ще заощадити, от тільки товар потрібний був максимум через тиждень, а мені щоб така кількість ковриков зробити - місяць знадобиться, що робити? 

Удома дружина порадила піти на взуттєву фабрику, мол, у них там є раскроечние верстати. Верстати-Те були, і фабрика простоювала без роботи, але моє замовлення їх щось не надихнув і директор відмовився. На виході з фабрики я розговорився з вахтером "про життя" і він мені підказав, що на фабриці в одному із цехів працівники сколотили свою артіль (напевно, щоб не вмерти з голоду) і займаються виробництвом китайських тапочок, використовуючи фабричні верстати. От з ними-те я й домовився про розкрій ковролина. 

Ранком привіз їм ковролин, десь до обіду вони наладнували верстат по моїх ескізах і потім миттю нарізали целую гору ковриков. На все про все знадобився всього лише один день! От що значить механізація ручної праці :) 

И став я їхнім постійним замовником, співробітництво було нам взаємовигідним - мені заощаджувало час і сили, а їм давало швидко додатково прирабативать. Замовлення пішли один за іншим, тепер я робив не тільки побутові коврики, але й для автомобілів що було ще прибильней. 

Поступово ми із дружиною, як говориться, "стали на ноги", але краще б ми займалися "домашнім бізнесом" - потихеньку у вдома самі робили коврики, а не лізли б в "великий" бізнес, поставивши справу на фабричну основу, тому що кінець підкрався непомітно, а точніше раптово. 

Не пройшло й півроку, як на фабрику наскочили "маски шоу" під керівництвом податкової й прикрили все виробництво артілі, а весь товар (і мій у тому числі) конфіскували. І хоча претензії в них були тільки до фабрики, але по ходу "косили" всіх підряд, так мені була висунуто купа безглуздих обвинувачень, таких як у пособництві? в укриванні від податків? під час відсутності сертифікатів? т.буд. і т.п. 

Скільки я потім не ходив по кабінетах, калічачи собі нерви, доводячи, що я не "верблюд", а приватний і чесний підприємець, податкової це було до одного місця - всі їхнього обвинувачення зводилися до одному: "ти винуватий лише в тім, що хочеться мені їсти". 

Ця історія надовго відбила в мене всяке бажання займатися яким-небудь бізнесом, але сама ідея робити різноманітні коврики з ковролина на рівні "домашнього бізнесу", думаю, жива, тому що попит є (кожній родині, будинку й автомобілю по коврику :)) і не вимагає великих вкладень, а дає як мінімум 100% прибутку. На цьому все.