Наші послуги:

Реєстрація СПД

Фізична особа - підприємець здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Ця організаційно - правова форма оптимальна для ведення малого й середнього бізнесу. Назвою фізичної особи підприємця є його прізвище, ім'я, по батькові. ознайомитись детальніше...


Реєстрація ПП

Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох фізичних або юридичних осіб. Засновник приватного підприємства одночасно може бути його директором. ознайомитись детальніше...



Виробництво й продаж перук

ПАСПОРТ РИНКУ

• Обсяг ринку*: $450-550 тис.

• Кількість гравців: 3 виробника, близько 20 великих магазинів, незліченна кількість торговельних крапок на ринках

• Рентабельність: 15-30% у рік

• Ціна*: натуральна перука $400-5000 перука зі шліфованих волось $100-300 синтетичний $15-200

Зазначене лише виробництво натуральних перук на території України. Обсяг привізної продукції обчислюється декількома мільйонами доларів.

Із тремительний ріст цін обумовлений світовою модою на «другі» волосся. При цьому найбільшою популярністю у світі користується слов'янське волосся, попит на нього просто колосальний. Волосся, розуміє- ся, - обмежений ресурс. У результаті дефіцит волосся приводить до росту їхньої вартості як сировини для перук, ну й, соответствен- але, - перук як готових виробів. «Років десять назад гарну, довгу косу можна було виміняти за пляшку горілки. Дикі були часи. Сьогодні менше ніж за $100 якісну сировину не купиш, а через рік і за $150 ніхто не віддасть», - розповідає Ігор Грибик, приватний підприємець, власник пастежурной майстерні.

Ціна на перуку вітчизняного виробництва варіює в межах від $400 до $5000. Це якщо купувати в Україні. За кордоном за виріб українських майстрів прийде викласти не менш $1500. Але обумовлена така ціна не тільки високою вартістю сировини: для виготовлення перуки необхідна також і колосальні трудозатрати, адже перука збирається вручну. Команда з 20 майстрів на місяць робить не більше 10-15 штук.

Також висока вартість «других» волось пояснюється ще й унікальністю виробів. Азами перука-мейкерского мистецтва володіє досить багато майстрів, але виготовити перука, що неможливо відрізнити від справжніх волось, здатні лише кілька людей в Україні. Для того щоб зробити якісна перука, необхідно володіти технологією його збирання. Кожний виробник береже свою методику як зіницю ока, передається вона винятково з вуст у вуста.

Перуки з іменами

Всі перуки діляться на натуральні й синтетичні. У свою чергу натуральні можуть робити зі шліфованих і звичайних волось. Виробу зі шліфованих волось коштують $100-300, синтетичні - $15-200. «Збираючи перуку, майстер повинен складати волосся певним чином - корінь до кореня. А це дуже трудомісткий процес. Але якщо цього правила не дотримуватися, перука ніколи не буде виглядати натурально. Китайці роблять простіше: піддають волосся хімічній обробці (шліфують їх). У результаті такої операції незрозуміло, де у волось були корінці, а де кінчики. Відповідно, немає потреби їх правильно складати. Це скорочує час виробництва однієї перуки, а виходить, і позитивно позначається на його ціні. Правда, вид у шліфованої перуки далеко не ідеальний», - пояснює Олена Ткач, директор дніпропетровського магазина «ЄС перука».

Виробляються синтетичні перуки й перуки зі шліфованих волось здебільшого в Китаї. Виробу з нешліфованих волось в основному українського походження, рідше можна зустріти російські. Виробництвом цього товару в Україні займаються столичні «Салон Наталі Воєводіній», «Перуки від Король Наталі» і дніпропетровський приватний підприємець Ігор Грибик. Київські перука-мейкери володіють і виробничими цехами, і торговельними площами, тоді як дніпропетровський бізнесмен - тільки пастежурним цехом.

Не менш важливі гравці українського ринку перук - усілякі спеціалізовані магазини й салони, що поширюють вироби. Якщо виробників можна перерахувати по пальцях однієї руки, то торговельні крапки - навряд чи. Вони присутні практично на кожному великому речовому ринку, у більших торгових центрах. Найбільш відомі магазини: київський «Мир перук», дніпропетровські Revlon, «ЄС перука».

Перука-Мейкери воліють працювати під замовлення. «Перука - це фактично нова особа замовника. Тому дуже важливо точно підібрати колір, зняти мірки», - пояснює Наталя Воєводіна. Якщо власники пастежурних цехів мають можливість робити перуки лише на замовлення, а в салоні тримати всього кілька штук для виду, то реализаторам доводиться бути більше запасливими. Магазини, як правило, пропонують широкий асортиментний ряд. «Наявність багатого вибору - обов'язкова умова для успішності магазина. Адже покупцеві може підійти лише конкретна структура, відтінок, довжина волосся. Якщо потрібної перуки в наявності не виявиться - споживач може й не захотіти чекати доставки виробу, магазинів же багато», - розповідає Тетяна Тищенко, власник київського салону «Мир перук». Не менш важливо для власника магазина постійно стежити за модою: колекцію штучних і шліфованих перук варто обновляти кожні два місяці. А от натуральні вироби переважніше робити на замовлення, для конкретного клієнта.

Засіб конспірації

«Перуки наших виробників - це виробу високої якості. Але реалії життя такі, що віддати $600 за перуку може далеко не кожний. Синтетичні перуки - для багатьох альтернативний вихід. Вони не бояться поганих погодних умов, довговічні, а сам головне - коштують набагато дешевше натуральних», - говорить Олена Ткач.

Експерти відзначають, що 60% перук, що купуються - штучні, 30 - шліфовані й лише 10% - це повністю натуральний продукт. Ріст попиту на натуральні перуки останнім часом обумовлений підвищеною увагою зірок: серед клієнтів салонів практично всі великі й дрібні величини вітчизняного шоу-бізнесу.

Серед покупців перук 90% - громадяни, що бідують у цьому виробі через дефекти волосяного покриву або відсутності волосся. Із цією категорією споживачів зв'язані як найбільш приємні моменти цього бізнесу, так і найбільш важкі. «Велика кількість клієнтів - люди після хіміотерапії, що постраждали під час пожеж, автокатастроф, - ділиться Тетяна Тищенко. - Вони подавлені, морально надламані. Але зате дякують ці клієнти за добре підібрану перуку від усього серця».

Інші 10% попиту забезпечують або зірки шоу-бізнесу, що купують перуки для використання в кліпах, фотосесіях, або модниці, рідше - модники, що бажають на час і без особливої праці змінити стиль. Купують перуки й для конспірації - кардинальна зміна зачіски може змінити вас до невпізнанності. «На одній з виставок ми щодня представляли нову перуку. Презентувала їх завжди одна модель, але ніхто із присутніх не міг у це повірити», - розповідає Наталя Воєводіна, господарка однойменного салону.

Чимало виробів купують і іноземці. «Серед іноземців у мене є чимало постійних покупців. Щораз, приїжджаючи в Україну, вони обов'язково замовляють у мене перука. Зв'язано це з тим, що подібної якості перуки за кордоном знайти просто неможливо, а якщо й відшукаєш, то ціна перевищує нашу разу в три», - розповідає Наталя Воєводіна.

Іноземці, на думку Ігоря Грибика, надзвичайно складні клієнти: «Коштує перед тобою людина, на руці Rolex і кільце з діамантами, а торгується за кожні $10. Самі щедрі покупці - це наші емігрантки. Вони ніколи не заощаджують на своїй зовнішності, якщо їм сподобається перука - куплять за будь-які гроші».

Витрати на входження в цей бізнес залежать від того, у ролі кого ви побажаєте вийти на ринок. Потенційному виробникові необхідно буде витратити гроші на закупівлю волось, оренду приміщення, зарплату робітником, устаткування цеху спеціальними лампами й промисловими швейними машинками. За умови, що ви відразу ж хочете почати масове виробництво. Приміром, всі власники пастежурних майстерень перші перуки робили винятково своїми руками, у своїх квартирах. І ні найманих робітників, ні цехів не мали. Так що бажаючої написати з нуля ще одну історію успіху вистачить і $300, які необхідно витратити на покупку волось. Тим, кому ближче торгівля, прийде розщедритися наносити- мум на $100 тис. для закупівлі повних асортиментів товару, а також на оренду приміщення.

Де доцільно розташувати свій салон-магазин? «Ми орендуємо площу в Fashion Lab, де регулярно проходять покази мод, що залучає гламурную публіку. Під час показів ми виставляємо стільці, запрошуємо відвідувачів у наш салон попити чаю, кава, поспілкуватися. Для нас важливо бути біля цієї тусовки, адже це - потенційні клієнти», - коментує свій вибір Наталя Воєводіна. Бажаючої працювати не тільки для еліти від «гламурних» місць дислокації прийде відмовитися: багато споживачів можуть просто посоромитися зайти.

Важливим моментом у своєму просуванні гравці ринку вважають рекламу в інтернеті. Хоча рекламуються також і в жіночих журналах, і на радіо. «Інвестувати гроші в створення сайту просто обов'язково. За три місяці реклами в Мережі кількість наших клієнтів подвоїлося. Зараз ми готовимо англомовну версію сайту - для залучення закордонних клієнтів», - ділиться досвідом Наталя Воєводіна.

Але найефективнішою рекламою абсолютно всі гравці вважають «циганську пошту». «Якщо людина приходить за рекомендацією, то перука він купить. Адже він уже бачив наш виріб на комусь і зміг оцінити, наскільки гармонійно й натурально воно смотрится», - розповідає Наталя Король, господарка салону «Перуки від Король Наталі».

Секретні матеріали

Але навіть якщо ви маєте капітал для всього вищеописаного, зробити продукцію високого класу буде просто неможливо без грамотного технолога. У Союзі була велика кількість пастежурних майстерень, після перебудови ж багато майстрів залишилися без роботи. Всі вони інформовані в основах виробництва, але зробити виріб, за яке клієнт готовий віддати хоча б $1 тис., рідко кому під силу. «У процесі створення перуки дуже багато тонких моментів. Для того щоб опанувати мистецтвом перетворення купи волосся в справжню зачіску, потрібно мати відповідна технологія- мі», - упевнена Наталя Король. Причому перука-мейкерские методики не довідаєшся з майстер-класу й не віднімаєш у книгах. Їх можна або перейняти у виробників, або розробити самому. До слова, кожний з виробників має свій власний секрет, і при цьому вважає, що саме його майстерність зовсім і саме його перуки кращі. Скільки коштує праця технолога, роботодавці розголошувати не захотіли.

Таємниця виготовлення перук ретельно охороняється. Кожний співробітник робить лише частина перуки, а технологію його складання від початку до кінця знає лише технолог. До того ж деякі власники виробництва зобов'язують своїх підлеглих підписувати договір про нерозголошення конфіденційної інформації.

«Ви можете хоч днями ходити по моєму цеху й однаково не зрозумієте, як зробити «живий» перука. Чесно говорячи, що бажають дізнатися секрети мого виробництва переді- статочно. Нерідко промислові шпигуни представляються й журналістами, тільки от щось статті виходять украй рідко, - сміється Ігор Грибик. - Я налагоджував роботу декількох пастежурних цехів для різних підприємців, але позитивний результат був лише в період мого особистого керівництва виробництвом. На перуки необхідно витратити роки праці й обов'язково мати талант. Тільки тоді купу волось можна пожвавити».

Для реализаторов також важливо мати певні якості. На думку Тетяни Тищенко, просто необхідно вміти запропонувати покупцеві для першого приміряння саме та перука, що йому підійде. Адже перука - це частина зовнішності, до якої покупець ставиться надзвичайно тремтливо. Невдале перше приміряння може привести до того, що другий раз клієнт примірити вже нічого не захоче. Фахівці вважають, що перед тим, як почати займатися продажем цього товару, краще пройти спеціалізовані курси в стилістів.