Хочу почати з того, що багато хто з тих, хто хотів би зайнятися приватним бізнесом, не знають, які види діяльності найбільш прибуткові. У кожного з нас є знайомі або сусіди - дрібні або середні підприємці, кожний з яких займається своєю справою. Як правило, ці люди неохоче розповідають про свою роботу й особливо про розмір доходів. Це легко з'ясовне - більшість працює напівлегально, а головне - багато хто бояться конкуренції. 

Спробую порушити це негласне правило й розповісти про своєму маленьке, але дуже прибутковій справі. Як ви напевно догадалися, я займаюся тонировкой автомобілів. 

Колись я й не представляв, що це таке й чим це загрожує в матеріальному плане. Знав тільки, що незважаючи на достатню кількість автосервісів у нашім місті, що займаються цим темним делом, що щоліта бажають затонувати свій автомобіль записуються в чергу на 2 тижні вперед. 

Так скільки ж можна на цьому заробити й що для цього потрібно? Розповім на прикладі нашого міста. Затонувати вітчизняний автомобіль у нас коштує 1500-1800 рублів, іномарки - від 2000 рублів. До речі сказати, це одні з найнижчих цін по Росії, але й при таких розцінках ви зможете намазувати на хліб не тільки масло, але й більше дорогі продукти. Ці цифри складаються з вартості плівки й вашої роботи (оренда гаража не береться до уваги). Плівки на автомобіль у середньому йде рублів на 600 - 1000 і те, якщо не дуже заощаджувати, і в підсумку одержуємо 900 -1000 рублів навару з кожного авто. Тонировка машини займає години 2 - 3. Разом за день, не особливо напружуючись, можна затонувати 2 машини, якщо нормально працювати - 3, якщо напружитися - 4. Скільки виходить на місяць, думаю, ви як-небудь самі зміркуєте. 

А тепер про ті проблеми, які встануть перед вами, якщо ви вирішите зайнятися цією справою. Їх дві: це де і як навчитися, і вартість плівки. Почну один по одному. 

Навчиться тонувати можна, записавшись на спеціальні курси, але по-перше, вони є тільки в дуже великих містах; по-друге, коштують вони порядку 1000 американських рублів. 

Є другий шлях: знайти людину, що давно займається цією справою, і попросити його навчити вас, або піти до нього в учні, але чи навряд ви знайдете такого через, зазначеної на самому початку мого оповідання (ніхто не хоче плодити собі конкурентів, тим більше своїми руками. 

Третій шлях - навчитися самому. Це найважчий і вимотуючий спосіб опанувати мистецтвом тонировки. Мій приятель придбав навчальну відеокасету у фірмі, що торгує інструментом і плівкою для тонировки. У навчальному фільмі галопом по Европам, загалом розповідалося про способи тонировки різних автомобілів, причому, диктор за кадром читав текст сам по собі, а дія на екрані відбувалося саме по собі, і що до чого - взагалі неможливо було зрозуміти. Тільки через рік методом проб і помилок мій знайомий зрозумів, що потрібно робити і як, але за цей рік він витратив купу нервів, зіпсував не один десяток дорогої плівки, ну а про копійчані заробітки й говорити не коштує. 

Мені повезло більше: у мене був гарний учитель і вже після 10 -15 машин я хоч і не дуже швидко, але досить якісно почав самостійну роботу. Залишалося тільки напрацьовувати досвід, що приходить згодом. За допомогою фотоапарата я фотографував основні прийоми тонировки й все тщательно конспектував. У мене вийшов досить значний посібник з більшою кількістю фотографій і докладних коментарів до них. Хочу попередити, що в мережі можна знайти способи тонування автомобілів, але розраховані вони на аматорів, що бажають самостійно зробити тонировку своєї машини, і нічого загального із професійної тонировкой вони не мають. Усе можна зробити набагато швидше і якісніше з меншими витратами. Всім бажаючої зайнятися цією прибутковою справою вистелю свою допомогу на CD з фотографіями й докладними описами, а також відеофільмом за досить помірну плату. 

Тепер про тонировочной плівку. Плівка буває гарна (американська) і погана (турецька, китайська й т.д.). Американська плівка продається в більших рулонах по 46 квадратних метрів і коштує порядку 300 баксов. Турецька плівка продається в маленьких рулончиках по кілька погонних метрів і коштує від 150 рублів. На ній добре тренуватися, але працювати в основному прийде з американської. Вона набагато краще у всіх відносинах: не вигорає, затримує ультрафіолет, а сам головне - її набагато сутужніше подряпати. Існує кілька десятків видів квітів і відтінків тонировочной плівки й, природно, купувати така кількість рулонів не кожному по кишені, але вихід є!!! 

Якщо Вас зацікавила моя стаття, то крім свого навчального диска розповім, де, як і яку придбати плівку, лекала або готові викрійки із плівки й необхідні інструменти для рабоплатить більші гроші за якісь методики.