ПАСПОРТ РИНКУ 

Обсяг ринку

у грошовому вираженні: н/д

Кількість

учасників: 5-7

Рентабельність: 20-30%

Ціни:

стрижка - 20-150 грн.

зачіски для довгих волось - 40-200 грн. 

Це в дорослих перукар повинен бути віртуозом, здатним зробити з нічого карколомну зачіску. У випадку ж з дітьми він спочатку психолог, а вже потім - майстер. 

Бізнес приречений на успіх, якщо за дитячій перукарні закріпиться слава закладу, де маленькі клієнти попросту не зауважують маніпуляцій з ножицями. Втім, щоб досягти необхідного ефекту, майстрам доводиться проявляти чудеса винахідливості. «Якось до нас прийшов досить дорослий хлопчик, років 6-7. Спочатку розпитував, скільки перукареві років, чому вона незаміжня, а потім... заснув, проспавши до кінця стрижки, - розповідає Тетяна Лубанова, директор по розвитку мережі «Игро­ленд». - А одного ребенка принесли вже сплячим, постригли й у такому ж стані віднесли - він нічого не помітив». 

На даний момент дитячі перукарні здебільшого організовані при великих магазинах дитячих товарів, будучи скоріше додатковою послугою, якимсь проявом лояльності до клієнтів, ніж самостійним бізнесом. Майже в 100% випадків відвідування перукарні кінчається покупкою іграшки, затверджують учасники ринку. Наталя Бахчиванжи, начальник відділу маркетингу мережі магазинів «Антошко», розповідає, що ідея відкрити при магазині іграшок перукарню народилася у власників спонтанно - схотілося просто здивувати клієнтів. «Згодом наша фішка перетворилася в досить дохідний напрямок, але дотепер, - затверджує Наталя, - його не вичленяют як окреме бізнес-проект. Проект самоокупаємо, але служить більше для завоювання лояльності покупця, а не як самостійний бізнес. Перукарні в «Антошках» існують більше для емоційного офарблення, чим для підвищення рентабельності магазина». 

Такий підхід визначає й перелік послуг закладів при магазинах - як правило, це лише стрижка з наступним укладанням. Ціна коливається від символічних 20 грн. до зовсім недитячих 150 грн. «Цей бізнес настільки новий, що конкуренція практично не відчувається, - запевняє Ігор Диденко, приватний дитячий перукар. - От дитячі магазини між собою конкурують, а перукарні - немає. За цим напрямком - майбутнє. Адже народжуваність росте, і відношення до дітей кардинально міняється. Діти стають цікавою цільовою аудиторією для бізнесу». Тому « kinder-орієнтованим» сервісам у найближчі три-п'ять років ладять бурхливий розвиток. 

Цукеркова тактика 

У дитячих перукарів в арсеналі є значний набір відволікаючих маневрів. Це й цукерки, і мультфільми, і іграшки. Спочатку майстер знайомиться з ребенком, намагається підбудуватися під нього. Потім треба частування насолодами, пропозиція подивитися мультфільм. Далі разом з ребенком вибирають крісло, у якому той буде сидіти. «В одній з наших перукарень є живий папужка - ребенок з ним грає, оглядається, звикає, дивиться, як когось стрижуть, і в підсумку сам погоджується на стрижку, - пояснює Вікторія Дядюсь, директор по маркетингу мережі «Игроленд». - Дуже важливо розповідати й попереджати, що буде з ним відбуватися, щоб ребенок не боявся. Традиційна салонна схема « мийка-стрижка-укладання» у дитячих перукарнях не завжди дотримується - усе за бажанням клієнта. Діти відмовляються проходити деякі етапи, тоді, наприклад, замість мийки волосся просто збризкують водою». 

Ігор Диденко обрав для себе інший шлях - за прикладом західних колег приватний дитячий перукар виїжджає додому. «Я працюю з дітьми від шести місяців до п'яти років, - розповідає він. - Цих дітей постригти важче всього, а вуж після п'яти років ребенку простіше піти в салон. Моя робота - це й цирк, і кіно, і театр, - пояснює він. - Першою справою вручаю ребенку цукерку і йду грати з ним. А при кожному зручному випадку потихеньку стрижу. Діти думають, що я приходжу просто пограти, і навіть періодично запитують: «Мама, а коли прийде дядько Чупа-Чупс?». 

Восьмимесячних дитин мами тримають на руках, а буває, ребенок просто лежить на килимі - йому так зручніше. Щодня перукар стриже до п'яти клієнтів, оскільки доводиться їздити з одного кінця міста в іншій. У салоні ж при магазинах працюють два майстри, які щодня обслуговують до 30 маленьких клієнтів. 

За вміння не тільки стригти дітей, але й знаходити до них підхід, майстри-перукарі одержують до $600-1000 на місяць. Все залежить від професіоналізму й напрацьованої бази клієнтів. У дитячих салонах клієнт прив'язаний до майстра набагато більше, ніж у випадку з дорослим перукарем, і готовий піти за ним куди завгодно. «Утримують таких фахівців зі схеми «ставка плюс відсоток», - розповідає Вікторія Дядюсь. - Якщо майстер приводить із собою клієнтів і впевнений у них, те його місячний заробіток може бути й на 50% вище базового, якщо ж майстер новий, але перспективний, то він може претендувати на 20%-ю збільшення». 

Гарних дитячих майстрів можна перерахувати по пальцях. Але навчитися цієї премудрості можна. «Майстер повинен любити дітей і, по суті, навчитися сполучати в одній особі маму, перукаря й психолога», - розповідає Вікторія Дядюсь. 

Дитячий неокласицизм 

У чи дитячому магазині, у торговому центрі або окремо розташована, перукарня повинна перебувати на шляху руху батьків. Всі варіанти по-своєму гарні, причому навіть у спальних районах має сенс відкривати такий заклад - правда, якщо майстер там вищого класу. Клас­сическая в українському розумінні дитяча перукарня являє собою приміщення площею до 15 кв. м у складі торгового центра або до 30 кв. м, якщо мова йде про окремий заклад. Звичайно цього досить для організації двох-трьох робочих місць. «Якщо перукарня перебуває в зручному для батьків місці, то краще відкривати окремо варту, - переконана Тетяна Лубанова. - Підійде й торговельний комплекс, де батьки можуть і отоваритися, і ребенка підстригти, оскільки стрижка займає від 20 до 30 хвилин». Ігор Диденко, один з перших в Україні дитячих перукарів, розповідає, як один раз батьки їхали через все місто, чи ледве не на окраїну столиці, щоб постригти чадо без сліз. Тому ідеальний варіант, уважає він, - виїзд майстра додому. Взагалі, така послуга, затверджує г-н Диденко, у майбутньому буде дуже затребувана. І ті салони, які запропонують її, тільки виграють. 

Але не кожний торгово-розважальний центр підходить для дитячого салону - велика кількість людей і шум тільки отпугивают дітей, пояснює Ігор Диденко. Хоча попит зараз настільки перевищує пропозиція, що навіть у ліліпутської «Тасюхе» (близько 10 кв. м, три робітники місця), що перебуває в ТРК «Глобус», відбою від клієнтів немає. 

Основні статті витрат - ексклюзивний дитячий інтер'єр і встаткування. Послуги дизайнера й сам ремонт, залежно від складності проекту, потягнуть на $4-10 тис. Пакет документів для відкриття дитячого салону стандартний, розповідає Тетяна Лубанова. Досить зареєструватися у формі приватного підприємця, привести у відповідність приміщення відповідно до вимог СЄС і пожежної інспекції. 

Устаткування в дитячих салонах теж трохи відрізняється від «дорослого». Обов'язково знадобиться звичайне перукарське крісло - краще із пневматикою (щоб можна було регулювати висоту стільця). Коштує воно $150-400. Плюс крісло у вигляді автомобіля ($2 тис.). Правда, перукарський автомобіль уміщає дітей до трьох-чотирьох років. Обов'язково потрібно обзавестися плазменним екраном і DVD-Програвачем ($400-800), диванчиком для батьків (від $400), кріслом-мийкою (від $400). Проектні роботи з підведення води й інших комунікацій обійдуться інвесторові до $1 тис. У підсумку на все про всі, без обліку оренди, для старту знадобиться $15-20 тис. Якщо приміщення своє - гарно, якщо ж орендоване - прийде щомісяця виплачувати ще $2-3 тис. 

Щодо окупності турбуватися не коштує, завіряють гравці ринку. «Якщо дорослий може підстригтися в будь-яку годину дня, то дітей стрижуть, як правило, у вихідні, адже в будень ребенок не може прийти сам, - пояснює Вікторія Дядюсь. - Батьки підбудовуються під графік годівлі й сну. Якщо брати за стрижку 20-30 грн. і обслуговувати порядку 500 дітей на місяць, то вкладені кошти окупляться вже за три роки. Це при тім, що ми орієнтуємося на дітей молодшого віку. Якщо ж відкривати повноцінний салон для дітей всіх віків з такими додатковими послугами, як мелирование для підлітків, дитячий манікюр, то засоби повернуться ще швидше». 

Ігор Диденко виділяє два факторів успіху - кваліфіковані майстри й гарний інтер'єр. Зі стандартним євроремонтом салон однозначно прогорить, переконаний майстер. Але в єксклюзивности, на жаль, є свої ризики, якщо приміщення перебуває в оренді. Якщо орендні ставки будуть рости з кожним днем, можна залишитися не при справах після того, як викладеш немаленьку суму на ексклюзивне оформлення. «Власники київського «Чарівного вулика» оформили свій салон прекрасно - святкова дитяча атмосфера, яскраві сонячні кольори, з окремою зоною для дорослих, з кав'ярнею, іграшками... Але, на жаль, закрилися. Ніхто не знає точних причин, але, швидше за все, орендні ставки злетіли до небес, - розповідає г-н Диденко. - Краще все-таки мати приміщення у власності або орендувати площі в спеціалізованих дитячих магазинах. У дитячій перукарні «Джуб» у підлозі був акваріум - подивитися на нього навіть дорослим було цікаво, не говорячи вже про дітей». Поки власні дитячі перукарні обладнали тільки великі гравці - мережа магазинів «Антошко» і торгово-розважальний дитячий комплекс «Игроленд». 

Головний двигун ринку - звичайно ж, «сарафанне радіо», задоволені неньки охоче діляться інформацією й рекомендаціями на дитячих сайтах. Стрижуться діти, як правило, раз у два місяці. Перукарі втримують своїх клієнтів і завдяки спеціальним бонусам і знижкам - наприклад, до дня народження прийнято робити знижки. Але адже дитячі перукарі могли б бути й поизобретательнее в просуванні власних послуг. І не покладатися на батьківські пересуди, а самостійно організовувати інформаційні приводи. Приміром, з журналом для батьків провести якусь спільну вікторину, призом у якій була б безкоштовна стрижка в перукарні. Або ж співробітники дитячого салону могли б вести рубрику про моду в журналі для підлітків. 

«По франчайзингу поки ніхто в цій сфері не працює, - розповідає Тать­яна Лубянова. -потрібно, щоб якість послуги бути пізнавано. Оскільки напрямок досить нове, ми поки до цього не прийшли. Можливо, незабаром з'явиться школа дитячих перукарів, спеціалізовані майстри-класи. Тоді можна буде думати й про мережу салонів». Про цього вужа замислюється Ігор Диденко: «Дитячих майстрів можна перерахувати на пальцях - немає школи. Багато хто запитують, чи не планую я відкрити свою школу для дитячих майстрів. Я вже думаю про це. У мене вже досить досвіду й ідей нагромадилося, так що шукаю зараз інвестора для відкриття першого дитячого салону й школи дитячих перукарів».«В Україні культура стрижки буде розвиватися, - пояснюють г-н Диденко. - Зараз діти з раннього років хочуть бути модними й гарними, так що дитячі салони будуть дуже затребуваними». У майбутньому, затверджує Ігор Диденко, дитячі перукарні перетворяться в салони в повному змісті цього слова. Додаткові послуги начебто дитячого мелирования, аквамакияжа, визажа, манікюру дозволяють збільшити рентабельність бізнесу. Плюс виїзд майстри додому тощо. Словом, колесо дитячій бьюти-індустрії закрутилося. Про перехід від додаткової послуги до чистого бізнесу нечисленні гравці тільки замислюються або підшукують інвесторів. Так що шлях вільний, добродії! 

Джерело: Влада грошей