"За все треба платити". Це мудре виречення мучить звичайних громадян і звучить солодкою музикою для тих, хто вирішив розширити свій роздрібний бізнес, організувавши прийом платежів за комунальні послуги, світло й зв'язок.

З кожної операції по прийому платежів можна класти в кишеню від 0,5 до 10%, а головне, ніяких ліцензій і сертифікатів. Краса! Звичайно, мова не повертається назвати цей бізнес самостійним, основним. Скоріше, мова йде про додаткове джерело заробітку. Поучаствовать у цьому святі життя, у принципі, може кожний підприємець. Не дуже давно Центробанк випустив черговий лист, у якому підтвердив, що платежі можуть приймати навіть кіоски з морозивом - при наявності відповідної угоди з оператором або його агентами. Буквально все це означає, що незабаром за зв'язок і "коммуналку" люди звикнуть платити не тільки за допомогою карток передоплати або в банку, але й, наприклад, у найближчій аптеці, у газетному кіоску або в кафі.

Передумов для розвитку бізнесу по прийому платежів чимало: загальна мобільна телефонізація, ріст популярності IP-Телефонії, що росте попит на комерційне телебачення, необхідність регулярно платити за світло, газ, стаціонарний телефон, домофон і багато чого іншого. Головний же козир - легкий шанс переманити тих, хто дотепер нудиться в чергах, щоб оплатити ті або інші послуги у відділеннях банків: багато хто готові небагато переплатити в обмін на прискорення процесу й можливість внести засобу там, де це зручно.

- Ми ведемо статистику клієнтів нашої платіжної системи, - говорить директор ТОВ "Амега телекому" (платіжні системи Empay) Кирило Казанцев. - И в останнім часом спостерігаємо тенденцію: платежі плавно перетікають із салонів зв'язку в неспеціалізовані роздрібні крапки - продуктові магазини, заправлення, книжкові крамниці, у булочні. У цього явища є просте пояснення: темп життя в містах прискорюється, а з ним росте й кількість різних платежів. Споживачі вибирають зручність. Дійсно, навіщо спеціально йти в салон зв'язку або Ощадбанк і стояти в черзі, коли оплатити послуги можна буквально на ходу - по шляху на роботу або роблячи покупки в найближчому супермаркеті!

Що стосується можливості заробити на прийомі платежів у населення, те тут два основних варіанти: організація власної "крапки" або вступ у ряди субдилеров діючих у країні платіжних систем. В останньому випадку залишається лише придбати POS-Термінали й почати перепродаж послуг платіжної системи, з якої ви уклали угоду. У цьому змісті саме вигідне - виступати як оптовик, виплачуючи субагентам - роздрібним крапкам - частина комісії, але не зв'язуючись прямо властиво із прийомом платежів. "Це набагато простіше й вигідніше, ніж ставити "бандури", - говорить Кирило Казанцев, маючи на увазі автомати для прийому платежів. - У цілому ж, безсумнівне достоїнство бізнесу по прийому платежів - простота й прозорість його організації. Скажемо, у Казані платежі через POS-Термінали легко проводять бабусі-продавці в газетних кіосках".

На кожному куті

Як улаштована бізнес-схема? Все просто. Підприємець містить договір з однієї із платіжних систем - E-port, e-pay, Suntel, Empay, "Бюрократ" - і одержує право приймати платежі, відповідно до застереженої комісії. Зрозуміло, для початку варто ретельно вивчити умови, на яких працюють різні платіжні мережі. Так, E-port стягує з дилера 30 копійок за кожний платіж, а Platina вимагає відкрити окремий рахунок у банку. Тарифна політика, необхідне апаратне й програмне забезпечення, зручність роботи - все це, природно, повинне стати предметом вивчення підприємця, що замислюється про запуск такого бізнесу. Зрештою, якби на ринку була присутня одна-єдина, ідеальна по всіх параметрах платіжна система, інші, імовірно, вимерли б, ще не народившись.

Для запуску бізнесу від ПБЮОЛ будуть потрібні копія свідчення про госрегистрации, копія паспорта й ИНН, від юрлиц - копія документа про госрегистрации в ЕГРН, ИНН, завірені печаткою підприємства реквізити, а також копія наказу про призначення директора із правом підпису.

Середній заробіток власника торговельної крапки становить від 2 до 8% від всіх сум платежів, причому комісія автоматично нараховується в режимі реального часу. Учасники ринку затверджують: звичайно оборот пункту по прийому платежів становить від 7 до 15 тисяч рублів у день, рідко опускаючись нижче 5 тисяч. Що стосується верхньої планки, то власники пунктів прийому платежів обережно говорять приблизно про 100 тисячі рублів у день. Що важливо - підприємець сплачує податки винятково зі своєї винагороди, тобто не з обороту, а із прибутку, навіть якщо застосовується "упрощенка".

Пункт прийому платежів у деталях

- Інвестиції. Основна перевага бізнесу - низький старт. Для того щоб почати приймати платежі, досить 20 000 рублів. Додатковий плюс - можливість розвиватися пошагово - step by step.

- Формати. 1) мобільний телефон з GPRS або POS-Термінал на діючій торговельній крапці (не спеціалізованої); 2) спеціалізований пункт прийому платежів (комп'ютер, стіл, продавець, доступ в Інтернет по виділеній лінії або настроєний GPRS); 3) мережа автоматів по прийому платежів.

- Форма власності. ПБОЮЛ, ТОВ. Відрізняється лише пакет документів, необхідних для покупки sim-карти.

- Строк окупності. Від півтора місяців ( POS-Термінал) до двох років (мережа автоматів по прийому платежів).

- Сертифікати й ліцензії. Відповідно до листа Центробанку Росії, платежі за стільниковий зв'язок, комунальні послуги, Інтернет, комерційне телебачення не є платежами на користь третіх осіб, тому приймати їх може будь-який підприємець, що уклав договір з оператором або посередником - платіжною системою.

- Аудиторія й ціни. Активні користувачі стільникового зв'язку (більше 100 мільйонів у Росії), Інтернету, комерційного телебачення. Потенціал комунальних платежів - все доросле населення країни. Прибуток кожної крапки становить від 1 до 8% сукупного місячного обсягу платежів.

- Засобу просування. Для реклами досить зовнішньої навігації - вивіски, лайтбокса.

- Вимоги до приміщення. Торговельна крапка, можливість виходу в Інтернет.

- Персонал. Єкстремально проста система, з якої впорається будь-який продавець.

Приймаємо гроші

POS-Термінал. Уважається ідеальним рішенням для власників роздрібних крапок по прийому платежів. Коштує апарат 500-600 доларів, а дефіцит місця - не проблема: крихітний пристрій легко вміщається на вільному просторі біля касового термінала. Не потрібно витрачатися на зарплату додаткового співробітника: приймати платежі буде той же продавець, що вже трудиться в штаті. У вашій торговельній крапці "немає Інтернету" і часто бувають перебої з електрикою? Не проблема. Головне, щоб у приміщенні ловився сигнал оператора мобільного зв'язку (GPRS); так прийде стежити за рівнем заряду акумулятора.

Сьогодні на ринку доступно кілька моделей POS-Терміналів. Так, компанія Empay пропонує сертифіковані POS-Термінали під торговельною маркою NURIT (виробник - компанія Lipman). Завдяки бездротовому з'єднанню із сервером, ця маленька, але жвава машинка в компактному й легкому корпусі (220x100х70 мм, вага 750 г) обіцяє швидкий, безпечний і безпомилковий прийом платежів.

- Дивитеся, як зручно, - демонструє систему в дії Кирило Казанцев. - Ставимо "маляти" при касі, вставляємо SIM-Карту стільникового оператора й SIM-Карту платіжної системи (саме вона забезпечує зв'язок із платіжним сервером. - Прим. авт.), набираємо номер, і убудований термопринтер друкує чек. Тепер перевіряємо, чи коректно записаний номер, і відправляємо платіж. Гроші зараховуються на рахунок абонента протягом декількох секунд.

Фахівці Empay радять на додаток до термінала придбати світлову вивіску, лайтбокс, за 2-5 тисяч рублів, щоб інформувати перехожих про доступність у вашім закладі послуги по дистанційній оплаті. Щомісячні витрати на зв'язок і касову стрічку не повинні перевищити 10 доларів, так що, по статистиці, такий апарат окупає себе в середньому за півтора-три місяці.

Мобільний телефон. Цей спосіб прийому платежів не вимагає майже ніяких витрат і зручний для власників торговельних крапок, які не можуть похвастатися достатком клієнтів. У такому випадку вистачить стільникового телефону з підключеними послугами GPRS і WAP. Схема приблизно та ж: підприємець містить договір із провайдером платіжної системи (E-port, Empay і т.п.), а кожному касирові видається унікальний пароль. Клієнт заповнює спеціальний бланк, указуючи номер телефону й суму плати. Оператор приймає гроші, після чого підключається через мобільний телефон до WAP-Сайту платіжної системи, уводить необхідні дані, і через хвилину гроші попадають на рахунок абонента, а виторг осідає в касі.

На думку учасників ринку, така схема роботи ідеально підходить для організації виїзних пунктів прийому платежів. Уявіть собі: літо, пляж, кіоск із прохолодними напоями, навчений протягом одного дня продавець із мобільним телефоном у кишені і яскравий стикер "Прийом платежів", - ви готові до прийому. "Сьогодні в кожному дачному селищі є ларьок, лоток, роздрібна крапка. Повісьте вивіску, укладете договір із провайдером платіжної системи, одержите код, і всі! Додаткові 500 доларів на місяць гарантовані", - запевняє Кирило Казанцев.

Комп'ютер, стіл, продавець. Усе що ще зустрічається форма організації прийому платежів, насамперед, у бізнес-центрах. У невеликому орендованому "закутку" установлюються стіл і підключений до Інтернету комп'ютер з інстальованою програмою платіжної системи. За комп'ютером - продавець, якому в Москві потрібно платити щомісяця близько 9 тисяч рублів, а в регіонах 5-6 тисяч. Клієнт заповнює квитанцію, указуючи номер телефону, свого оператора й суму платежу, після чого продавець уводить ці дані в комп'ютер. Через одну-дві хвилини вони попадають на рахунок абонента.

Основні витрати тут доводяться на орендну плату за "метри". За словами Семена Холоду, менеджера напрямку "Організація пунктів прийому платежів" компанії " Кардз-Сервіс", у Москві середня ставка оренди становить сьогодні близько 1 200-1 500 рублів за кв. м (6-9 метрів цілком достатньо). Власне кажучи, у цьому-те й складається головний мінус: необхідність платити за приміщення зводить нанівець все зачарування цього напрямку бізнесу. Дійсно, навіщо платити більше, якщо можна придбати POS-Термінал і, використовуючи наявність, що є в наявності (сувенірну крамницю, магазинчик канцтовар або кафі) одержувати на 50-100 доларів більше, так ще й заощаджувати 300 доларів на продавці! Зайвий аргумент до того, що прийом платежів - не основний, а скоріше, додаткове джерело заробітку.

Мережа автоматів. "Платіжному" вендингу властиві всі переваги й недоліки автоматичної торгівлі. Достоїнства - мобільність, легкість у використанні, можливість міняти місце розташування, установлювати автомати в бізнес-центрах і найбільших універмагах з колосальною прохідністю. Вхідний квиток на цей ринок коштує 5-7 тисяч доларів - ціна автомата. У Росії такі агрегати сьогодні пропонують уже більше сорока виробників, так що вибрати підходящий варіант - не проблема. Недолік же в тім, що тут спрацьовує залізне правило вендинга: мережа завжди більше рентабельна, чим один-єдиний автомат (якщо ви "промастили" з місцем, то автомат не окупиться ніколи). На жаль, застосування автоматів сполучене й із частими поломками, а також з можливими актами вандалізму. У цьому змісті POS-Термінал виглядає куди більше безпечним варіантом. Що стосується умов розміщення автономних автоматів по прийому платежів, то за право встановити один агрегат власники столичних торговельних і бізнес-центрів просять від 2 тисяч рублів на місяць. Оренда одного квадратного метра в прохідному місці обходиться в 250-300 доларів, а прибуток становить, у середньому, від 500 до 1 000 доларів щомісяця.

От такий простий додатковий бізнес, до якого явно варто придивитися власникам уже діючих торговельних крапок.