Наші послуги:

Реєстрація ТОВ

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це юридична особа, засновниками якого можуть бути фізичні і юридичні особи. Засновник ТОВ одночасно може бути і його директором. ознайомитись детальніше...


Реєстрація СПД

Фізична особа - підприємець здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Ця організаційно - правова форма оптимальна для ведення малого й середнього бізнесу. Назвою фізичної особи підприємця є його прізвище, ім'я, по батькові. ознайомитись детальніше...



Продаж танцювальних приналежностей

Ринок танцювальних приналежностей можна охарактеризувати одною фразою - маленький так удаленький. Конкуренція практично відсутня, а рентабельність досягає 30-40%. При цьому попит на продукцію найчастіше перевищує пропозиція. У цьому смог переконатися й кореспондент «ВД», відвідавши кілька столичних магазинів, що реалізують приналежності для танців. Перше, що вразило: у який з магазинів не зайди - скрізь аншлаг. У чому секрет такого успіху - і з'ясовувала «ВД».

Недешеве задоволення

Якщо на початку нового тисячоріччя многим було не до танців, то сьогодні навчитися красиво рухатися - питання престижу. Не менш важливо й те, у чому вийти на танцпол. При цьому в столиці набереться не більше десяти танцювальних магазинів, де скуповуються все: від іменитих балерин до аматоров, що вирішили, що прийшов час показати, чого вони коштують. «В 2000 році, коли я тільки початку займатися цим бізнесом, основними клієнтами магазина були люди, що безпосередньо стикаються з миром мистецтва: учні спеціалізованих шкіл і вузів, професійні танцюристи, - відзначає Тетяна Николенко, директор магазина «Dancer. Усе для танців». - Нині коло клієнтів розширився. Буквально три роки тому активно став рости так званий хобби-клас, ряди якого поповнюються за рахунок аматорів потанцювати».

Ну, а зоряна година торговців пуантами довівся на трансляцію телепроекту «Танці із зірками». Тому що відчути причетність із побаченим неможливо без танцювальної амуніції, придбати яку можна хіба що в спеціалізованих магазинах. І не настільки важливо, чому віддає перевагу клієнт - вальсу або ж заводний латине. «Безумовно, танцювальне Евровидение, серіали, присвячені танцям, і інші телепроекти підігріли попит на нашу продукцію. Ми брали активну участь у самому проекті «Танці із зірками», надаючи взуття, тканини. Але думаю, насправді у виграші від всіх цих проектів залишилися продавці дешевої продукції, - міркує Вадим Тамкович, власник магазина «В. Т. Усе для танців». - За моїми спостереженнями, що починають танцюристи, я маю на увазі хобби-клас, думають, що те ж танцювальне взуття повинна коштувати як кроссовки на « 7-м кілометрі» під Одесою - приблизно 150 грн. А це далеко не так. Тому вони йдуть від нас у пошуках чогось подешевше». Починаючому бальному танцюристові, щоб не соромно було вийти на паркет, необхідно запастися сумою порядку $1 тис. Біля $80 потрібно викласти за бальні туфлі й порядку $800 піде на пошиття вбрання. Бажаючої показати клас у латинських танцях досить буде й $300. Звичайно, на танцювальних приналежностях можна й заощадити, відвідавши комісійний магазин. Наскільки гігієнічно купувати взуття із чужої ноги, кожний вирішує для себе. Ще один варіант економії на танцювальних приналежностях - покупка речей від китайських виробників. Хоча, по запевненнях гравців, побачити напис made in China покупцеві не вдасться. Адже вся продукція з Піднебесної ретельно закамуфльована під польськ або українську, підриваючи тим самим репутацію українських виробників. Якість продукції яких, по запевненнях продавців, перебуває на досить високому рівні. Як правило, мова йде про вироби від приватних підприємців або невеликих фірм. Великі підприємства хоч і є, але якістю виробленого товару похвастати поки не можуть. Тому намагаються завойовувати ринок низькою ціною.

Умовно український ринок танцювальних приналежностей можна поділити на три сегменти. У нижньому ціновому сегменті представлена продукція китайського виробництва й українських фабрик. У середньому реалізується продукція російських і українських приватних компаній і майстрів-одинаків. Ну, а дорогий сегмент представляють європейські й американські виробники. «Дуже радує той факт, що в останні роки вітчизняні майстри вже не відстають від тих же росіян. Спочатку, коли до нас приходили місцеві майстри, я сумнівалася, що їхня продукція буде успішно продаватися. Але поступово вони змогли навчитися робити конкурентоспроможні речі, - запевняє Тетяна Николенко. - И, що важливо, вартість вітчизняного продукту не перевищує вартості іноземних аналогів, а от якість не уступає». Не зневажають відвідуванням українських «танцювальних» магазинів і іноземці. Адже в Україні танцювальна амуніція приблизно на 50% дешевше, ніж у Росії. Про Європу й зовсім не доводиться говорити. Якщо в Україні пуанти коштують порядку 100 грн., то в тій же Італії цифра буде така ж, але тільки в євро. «У часи СРСР наші артисти, виїжджаючи за кордон, намагалися привезти звідти танцювальне взуття й одяг, сьогодні ж ситуація протилежна, - зауважує Ольга Сидоренко, продавець-консультант магазина «Батерфляй. Усе для танців». - Іноземці, і із ближнього, і з далекого зарубіжжя, скуповують половину асортиментів».

Енергетичний напрямок

Ставши клієнтами одного магазина, покупці рідко міняють свої переваги. Та і є чи зміст, якщо, приміром, придбана там пара взуття принесла нагороду на міжнародному конкурсі? Ну, а якщо врахувати, що в даному бізнесі забобони грають не останню роль, удалий продаж може забезпечити торговцям бажану лояльність клієнтів.

Створити от такий «енергетичний» магазинчик нескладно. Та й вхідний бар'єр у бізнес високим не назвеш. Стартувати можна із суми в $20 тис. Хоча, на думку гравців ринку, що домоглися на цьому поприщі успіхів, бажано запастися сумою в $100 тис. И це - за умови наявності власного приміщення. Головна складність у даному бізнесі складається в пошуку квадратних метрів під магазин. В ідеалі він повинен перебувати неподалік від танцювальних студій, шкіл, театрів. Така дислокація допомагає залучити максимальну кількість покупців. Якщо мова йде про магазин, розрахованому на покупця з рівнем доходів середнім і вище за середнє, бажано, щоб біля магазина було місце для паркування. Не знайшовши таке, потенційні покупці попросту розвертаються і їдуть. «Наш магазин перебуває в центрі міста, де припарковаться практично нереально. Якщо залишити машину на дорозі, то велико ймовірність, що її забере євакуатор, тому клієнти, що приїхали на авто, не можуть спокійно зосередитися на виборі товару», - ремствує Валентина Марчук, виконавчий директор ТД «Grand Prix».

Формуючи асортименти майбутнього магазина, більшу частину засобів варто направити на придбання взуття. Логіка проста: приміром, протягом року балерина міняє 10 пару пуантів, а от тих же купальників вона купить удвічі менше. Взуття для бальних танців бажано міняти двічі в рік. «Взуття - це якірні асортименти будь-якого магазина, хазяїн якого хоче досягти успіху в цьому бізнесі», - запевняє Вадим Тамкович. В ідеалі на складі повинне бути порядку 1 тис. пара взуття, щоб клієнтові було із чого вибирати.

Бажано, щоб, крім взуття, у магазині був представлений одяг для всіх танцювальних напрямків. Зрозуміло, що плаття для бальних танців шиються винятково під замовлення, проте, тренувальний одяг у ньому все-таки повинна бути. З огляду на тенденцію останнього років, коли танцюють усе - від мала до велика, розмірний ряд тих же спідниць повинен бути широкий. Становлячи асортименти магазина, гравці ринку рекомендують робити ставку на жінок. Як не крути, а танцюючих дам значно більше, ніж чоловіків. До того ж жінки частіше міняють і одяг, і взуття. За спостереженнями операторів ринку, з десяти покупців вісім - представниці слабкої підлоги.

Знайшовши приміщення й сформувавши асортиментний ряд, власник магазина зіштовхується ще з одною проблемою - пошуком продавців-консультантів. В ідеалі це колишні танцюристи, що знають специфіку, що називається, зсередини. Адже продавець повинен уміти правильно підібрати й запропонувати товар клієнтові й не плутати тренувальні спідниці для латини й для бальних танців.

Речі для занять танцями - не з дешевих, але на них постійно намагаються заощадити. «Часто доводиться переконувати бабусь, що купують своїм онукам пуанти на виріст, що цього робити не можна, - розповідає Ольга Сидоренко. - Така економія в майбутньому дуже сильно шкодить нозі. На жаль, переконати не завжди виходить». Оскільки не всі клієнти примірять взуття на місці, а купують її, так сказати, заочно, те нерідкі й випадки повернення продукції. При цьому клієнти добре інформовані, що не пару, що підійшла, взуття або спідницю в них зобов'язані прийняти протягом двох тижнів.

Торговельні танці

Рекламу своїм магазинчикам підприємці розміщають у спеціалізованих журналах. Не зневажають і адресним розсиланням. А от рекламування в метрополітені приводить у магазин безліч рекламних агентів, але тільки не клієнтів. Не зайво донести інформацію про новий магазин у танцювальні колективи, студії, театри. Більша вивіска на магазині допоможе залучити представників хобби-класу, оскільки маленьких студій вистачає, а обійти все довольно складно. «Основна реклама - сайт. Там і киянин, і житель іншого регіону може замовити все, що йому треба, - запевняє Тетяна Николенко. - Також через сайт можна залучити й клієнтів, що бажають взяти речі напрокат, наприклад, балетну пачку. До речі, в останні кілька років перед Новим роком у нас активно підвищується попит на прокат балетних пачок. І беруть їхнього чоловіка для виступів на корпоративних вечірках».

Починати рекламуватися бажано наприкінці серпня. Оскільки у вересні стартує сезон продажів. Пік покупок танцювальних приналежностей доводиться на вересень-жовтень, коли після літа клієнтам необхідно обновити гардероб. Спад продажів відзначається з настанням літніх канікул. Хоча нинішнє літо стало виключенням, і багато магазинів продовжували активно трудитися.

Працювати не щадячи сил гравцям все-таки прийде. Адже в найближчі роки на ринок можуть прийти нові гравці з колишніх танцівників. Ну, хто зможе залишитися байдужим до того, що бізнес перспективний, та й нішу цю переповненої не назвеш