Наші послуги:

Реєстрація СПД

Фізична особа - підприємець здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Ця організаційно - правова форма оптимальна для ведення малого й середнього бізнесу. Назвою фізичної особи підприємця є його прізвище, ім'я, по батькові. ознайомитись детальніше...


Реєстрація ПП

Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох фізичних або юридичних осіб. Засновник приватного підприємства одночасно може бути його директором. ознайомитись детальніше...



Продаш пива на пляжі

Скільки грошей можна заробити на жарі?

Коли на градуснику плюс 30, у городян тільки одне на розумі: як би остудитися. Морозиво, пиво, мінералка вмить розлітаються. Народ навіть про ціну не запитує. Ходять розмови, що пляжні торговці наварюють за ці дні божевільні гроші. Кореспондент «КП» вирішила переконатися в цьому особисто.

Електрички закидали морозивом

Уперше заробити влітку собі на новий сарафан я спробувала ще в 15 років. Ми з подружкою купили коробку морозива у вафельних стаканчиках і відправилися торгувати в електрички. Пройти вдалося всього кілька вагонів. В одному з тамбурів нас уже чекали кілька торговців. На добірному маті нам пояснили, що електрички - особлива територія, отут за все заплачено, і нам варто звертати котушки, поки не наваляли. Але ми були дівчиська з норовом, та й бізнес здавався вуж боляче вигідним.

Ми вилізли із цієї електрички й перейшли на сусідні шляхи. Але й там у першому ж тамбурі нас знову оточили конкуренти. Хтось спробував відняти коробці, але ми заволали: «Ми неповнолітні, нам на колготки не вистачає! Ми міліцію покличемо!» Тоді мороженое нам залишили, але, загрожуючи кулаками, веліли забратися восвояси.

Наше морозиво на той час стало активно танути. Із тридцяти стаканчиков у нас купили всього шість. Правда, хвилин за десять. Сівши на крамницю на пероні, ми пожирали стаканчики й із заздрістю дивилися на спритних торговців, у яких руки були забруднені не морозивом, а винятково грошима. Влізло в нас порцій по п'яти. Залишки ми стали безкоштовно пропонувати пасажирам, що поспішає на електричку. Але вони, дивлячись на минулі стаканчики, проходили мимо. Тоді ми забралися з коробкою на пішохідний місток і стали зі злості кидати що тануть стаканчики в дахи електричок, що відходять від вокзалу. Дивно, але за це нам по шиї ніхто не дав, навіть зауважень особливо не зробив. Торговців з нас не вийшло. Ми не те що не заробили, але навіть заплачених за коробку морозива грошей не відбили.

Прибуток за годину - 680 рублів

Цього разу я вирішила, що треба штовхати народу пиво, мінералку й газування. Не продам, так хоч колег по роботі від спраги врятую. Тому що на оптовому складі через 15 пляшок із мною ніхто б зв'язуватися не став, я з ранку раніше відправився в «Ашан», де ціни нижче, ніж на вулицях. Там я купила кілька різних банок пива в середньому по 15 рублів кожна, мінералку без газу - за 8 рублів, з газом - за 13 руб. 50 коп., кока-колу й спрайт по 11,60. У цілому вийшло 15 пляшок на 185 рублів. Я вирішила, що більше просто не допхаю. З усім цим багатством я відправилася на один із пляжів Срібного Бору.

Для початку я довідалася ціни конкурентів. У кафешках пиво продавали по 50 рублів, мінералку - по 40, колу - по 30 рублів. Я вирішила демпинговать. Пиво заганяла по 40 рублів, а все інше по 30. При цьому ціни я задерла більш ніж удвічі. А якби я купила напої на оптовому складі, те припустима на пляжі націнка вийшла б і зовсім потрійна.

Перші п'ять хвилин принесли мені один розлад. Купувати в мене нічого не хотіли. У більшості відпочиваючих напоїв уже були, що, втім, було й не дивно: до найближчого кафі було метрів 300.

Але тільки я відійшла ледве подалі, бізнес пішов у гору. Двоє молодих людей відразу ж купили в мене чотири банки пива. За ними дівчини купили два банки коли. Потім підбіг хлопець за мінералкою, а мама з дочкою вибрали по банці спрайта. Про здачу я подбала завчасно, так що продаж займав зовсім небагато часу. За півгодини я продала 10 пляшок, заробивши 340 рублів. Крім кафешек і магазинчиков, конкурентів на пляжі в мене не було. Я виявилася єдиним торговцем, що доставляв прохолодні напої прямо до води. Так що працюй не хочу. Тільки встигай підносити нові банки. При цьому мені раз у раз доводилося вибачатися перед відпочиваючого, бажаючого пива. Цей напій у мене улетучился першим, а на альтернативу у вигляді кока-коли й спрайта молодь не погоджувалася.

Торгувати на пляжі виявилося суцільним задоволенням: розслаблений, веселий народ, свіже повітря, песочек під ногами. Єдиний мінус - доводиться ходити по пригріві з тяжелющей сумищей. Але це, можна сказати, витрати професії. Зате які прибутки! От би, сидячи в конторі, стільки заробляти! Година - 680 рублів, восьма година - і вже 5440 рублів! А за тиждень із такими темпами більше тисячі доларів набіжить!

Чужі тут не ходять

Для порівняння я все-таки спробувала знову поторгувати в електричках. Щоб продати п'ять пляшок, що залишилися напоїв, я відправилася на Білоруський вокзал. У приміських електричках торгувати як і раніше виявилося затяжко. Потрібно постійно перебігати з вагона у вагон, по мосту перелазити з ношею на інші платформи, стежити за часом відходу поїзда. Народ штурмує вагони, всі злісні й утомлені, а отут ще ти лізеш зі своїм газуванням.

Як з'ясувалося, ціни в електричках задирають набагато менше, ніж на пляжах. Пиво тут у середньому продають по 35 рублів, а не по 50, мінералку й газування - по 25 рублів. Так що й мені довелося миттю скинути ціни. За 15 хвилин у мене купили три пляшки газування. А от пиво, як і на пляжі, запитували неодноразово.

Всі б нічого, так от тільки постійно доводилося ховатися від конкурентів, які йшли по вагонах один за іншим. Одній торговці я постійно лізла під ноги й першої намагалася пробігти по вагоні. Через 15 хвилин ми перетнулися на пероні. Жінка, як не дивно, не ринулася відразу мене бити, а лише злобливо відвернулася. Щоб поліпшити їй настрій, я зізналася, що я всього лише допитливий кореспондент. Жінка, неї кликали Леною, з полегшенням зітхнула.

- Ми всі отут один одному вороги, - помітила вона. - Зайві люди нам не потрібні.

Льону розповіла, що працює сама на себе, хоча багато хто - на хазяїна. Як і я, вона торгувала напоями. Тому що на своєму горбі багато пляшок на вокзал не привезеш, вона купує напої в наметі на пероні, піднімаючи ціни всього на 10 рублів. Працює вона з 16 до 22 годин. У цей час в електричках найбільше купують пива - це самий прибутковий напій. За шоста година їй вдається заробити мінімум 500 рублів.

- Сюди чужим пробитися складно. Усе в основному приводять друзів і знайомих, - розповідає Лена. - Хазяї набирають нових людей перед початком літнього сезону. Зараз уже вільних місць немає.

Льону торгує на Білоруському вокзалі вже сім років. Першим сюди прийшов підробити її батько-пенсіонер, потім підключив і мати. Спочатку, як говорить Лена, були проблеми. Батьків ганяли, штовхали, коли вони спілкувалися з покупцями. Але потім їх все-таки прийняли у свої ряди. Льону за ці роки теж настільки стала своя, що їй навіть міліції вдається не давати хабарів. Більшість же торговців змушені за 300 рублів у тиждень купувати в міліціонерів «дозвіл» на торгівлю.

Торговці морозивом працюють в основному на хазяїна. Товар беруть на вокзалі, на невеликому складі. Саме тому морозиво в них і не тане. За словами Лени, працювати на хазяїна спокійніше, є відчуття «даху», але заробітки у всіх приблизно однакові. Як тільки жара спадає, продавці перемикаються на продаж орешков, чіпсів і шоколаду. Так що доходи в торговців в електричках цілий рік стабільні. Будь-яке комерційне підприємство може позаздрити.

P.S. У редакцію я в той день повернулася ледве живаючи. Незважаючи на те, що торгувала я зовсім недовго, спину ломило, в очах рябило, у голові я постійно перераховувала гроші. На продані мною 15 пляшках я заробила 465 рублів. З них 280 рублів - чистий прибуток. Первісне моє відчуття, що торговці «прохолоддю» безсовісно завищують ціни і їхній настав час вивести на чисту воду, змінилося протилежним. Наприкінці дня я зрозуміла, чому продавці ніколи не погодяться на менші торговельні накрутки й відповідно менші прибутки. Уже занадто незавидна, повірте, у них работенка.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Ціни задирають роздрібні торговці

Дмитро ПЕТРОВ, президент Союзу виробників безалкогольних напоїв:

- Обсяги продажів квасу в жару в роздробі виростають більш ніж на 50%, а мінералки й лимонаду - на 20%. У самих же виробників продажу такими темпами не ростуть. Більшості підприємств зараз не вистачає виробничих потужностей, і вони збираються розширюватися. Незважаючи на підвищений попит, виробники ціни на напої сильно не піднімають. У середньому за рік ціни ростуть у межах інфляції. Основну накрутку дає роздріб. Саме вуличні торговці в рази задирають ціни й одержують завдяки жарі надприбутку.

ДОВІДКА «КП»

Скільки москвичі з'їдають і випивають улітку

Щодня влітку москвичі з'їдають 150 - 200 тонн морозива. За словами гендиректора Союзу морозивників Росії Валерія ЕЛХОВА, продажу морозива в Москві зараз виросли в порівнянні із зимою на 60%. По попередніх підрахунках, росіяни за це літо з'їдять 280 - 300 тисяч тонн морозива, а за рік - 430 - 450 тисяч тонн. Це приблизно 3,5 - 4 кг на людину.

Продажу пива в жару виростають на 35%. За весь минулий рік росіяни випили 9 млрд. 982 млн. літрів пива. Це 67 літрів на людину. Цього року через жару на кожне пузо, швидше за все, прийде набагато більше 70 літрів. Але це «середня температура по лікарні». Насправді жителі двох столиць п'ють набагато більше. Москвичі в середньому випивають 85 літрів пива на людину в рік, а петербуржці - аж 101 літр, з них приблизно третина - улітку.

Безалкогольних напоїв, включаючи квас, москвичі в рік випивають 1 млрд. 500 млн. літрів. Мінеральної й питної води - 1 млрд. літрів. При цьому з них більше чверті випивається влітку.