Наші послуги:

Реєстрація СПД

Фізична особа - підприємець здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Ця організаційно - правова форма оптимальна для ведення малого й середнього бізнесу. Назвою фізичної особи підприємця є його прізвище, ім'я, по батькові. ознайомитись детальніше...


Реєстрація ПП

Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або декількох фізичних або юридичних осіб. Засновник приватного підприємства одночасно може бути його директором. ознайомитись детальніше...



Перепелиний бізнес

Перепелиці не хворіють на пташиний грип, здатні плодитися й нести яйця в досить стиснутих комунальних умовах і гарантують своєму хазяїнові високу рентабельність бізнесу. Головне - не забувати годувати птаха й налагодити збут продукції, що набирає популярність.

У Західній Європі або в США, перш ніж оцінювати перспективи інвестування в той або інший ринковий сегмент, підприємці насамперед купують пухкі аналітичні звіти й приймаються за їхнє вивчення. У нас такий трюк, на жаль, не проходить. Як і в багатьох інших нішах, учасники ринку перепеловодства змушені самостійно добувати й аналізувати розрізнені й уривчасті дані.

Саме так, самотужки, інформацію про ринок довелося збирати й менеджерам групи компаній «Кормозаготовка», три роки тому одержав контроль над фірмою «Алуєттє», великим оптовиком, що поставляє перепелині й курячі яйця торговельним мережам.

- Якийсь час назад, зацікавившись світовим досвідом перепеловодства, я побував у господарствах цілого ряду європейських країн, у Японії й у Китаї, - згадує генеральний директор ГК «Кормозаготовка» Іван Голубов. - Виявилося, що не тільки в Росії, але й в усьому світі розведення перепелів ведеться на рівні ферм. Яєчно-бройлерних фабрик, на яких цих птахів розводили б так само, як курей, просто не існує: скрізь цим займається малий і середній бізнес.

Найбільшою перепелиною фабрикою в Росії сьогодні вважається воронезька «Интерптица», де одночасно втримується 180 тисяч несучок. Всі інші виробники помітно відстають, так що куди більше типові приклади - діюча в селищі Ржавки біля Зеленограда ферма з 25-тисячним поголів'ям або ферма «Зоомир» у Ярославській області, створена на площах колишнього свинарника сім років тому, де тридцять тисяч птахів щодня дають до дев'яти тисяч яєць.

Нічого екзотичного або незвичного в цій продукції ні, однак сьогодні в нашій країні щодня виробляється лише 350 тисяч перепелиних яєць, тоді як у маленькій Японії - 7 мільйонів, а в Китаї - 70 мільйонів. Тим часом дієтичні й навіть лікувальні властивості перепелиного яйця добре відомі, а головне, це досить зручний товар для торгівлі, якому можна зберігати в три рази довше, ніж курячі яйця.

Продукт користується попитом, але усе ще далеко не настільки активним, як того хотілося б представникам перепелиного бізнесу, а значить постачальникам доводиться самостійно підвищувати інтерес споживача до свого продукту. На думку Івана Голубова, розширення ринку збуту продукції перепеловодства просто неможливо без «виховання» споживача. Але в невеликих фермерських господарств ні засобів, що ні відповідають навичок ні, так що роль промоутеров ринок без застережень вручає в руки великих гравців. «Ми вміємо це робити, - упевнений Іван Голубов. - Постійно проводимо рекламні акції в супермаркетах і гипермаркетах, а просуванню товару в роздрібних мережах дуже сприяло й нашу участь у минулій виставці «Продєкспо». Сьогодні наш товар беруть набагато охотнее, ситуація змінюється на краще. Більше того, зараз ми здатні взяти на реалізацію товар у фермерських господарств у будь-якій кількості».

Ab ovo

Курка або яйце?

Як і кури, перепелиці діляться на м'ясні і яйценосні. Тушка переспівала м'ясної породи фараон досягає ваги в 250- 300 грамів , у той час як звичайна «несучка» важить усього 100- 120 грамів . Зате останні відкладають у рік до 300 яєць, а бройлери - не більше 200. Правда, у Росії бройлери особливою популярністю не користуються - ресторани відмовляються купувати 250-граммовие тушки. Справа в тому, що для однієї порції такої перепелиці занадто багато, а ділити її на дві частини - незручно й невигідно. Так що «на м'ясо» ідуть японські перепели-несучки у двох- тримісячному віці.

Першими (принаймні, так говорять легенди) в XI столітті розводити перепелиць почали японці. Однак підвищений інтерес до цього птаха у світі виник лише після того, як розкрило досить коштовне й актуальне для післявоєнної Японії властивість перепелиних яєць: удалося статистично підтвердити, що вони благотворно впливають на здоров'я людей, подвергшихся радіоактивному опроміненню. З тих пор у японських школах учні одержують по парі перепелиних яєць у день безкоштовно.

У нашій країні перші спроби розведення цього корисного птаха почалися в середині 60-х. Однак процес «не пішов». Набагато більше привабливими як для птахофабрик, так і для покупців виявилися важкі тушки традиційних домашніх птахів. Знову про перепелів у нас згадали лише після Чорнобиля. Тим більше що експерименти, проведені в санаторії «Луки» Вітебської області, де перепелиними яйцями намагалися полегшити доля опромінених дітей, підтвердили висновки японців. Держава ніяких зусиль по організації нової галузі птахівництва не вживало, зате інформацію взяли на озброєння «народні активісти».

Одним з перших перепелиним бізнесом у Росії зайнявся Борис Коваленко з міста Кропоткин у Краснодарському краї. Наприкінці вісімдесятих він служив в армії на Україні, недалеко від Чорнобиля, і саме тоді довідався, що радіонукліди можна «вивести» за допомогою перепелиних яєць. Вийшовши на пенсію, підполковник Коваленко переїхав на Кубань, купив десяток пташенят, спорудив для них клітки й зробив зі старого холодильника інкубатор. Сьогодні ферма «Домашній перепел» приносить основний дохід родині Коваленко. У господарстві півтори тисячі перепелів, вирощуваних переважно «на яйце». До речі, самий великий нинішній виробник, «Интерптица», точно так само починався з турботи власника компанії про здоров'я - перші три тисячі перепелиць були закуплені після того, як директор за допомогою перепелиних яєць позбувся від виразки шлунка.

Людина активної життєвої позиції, Борис Коваленко всерйоз зайнявся популяризацією нового для Росії напрямку птахівництва, створивши перший у країні «перепелиний» веб-сайт perepel-k.narod.ru.

- Ситуація з перепеловодством у Росії початку потроху змінюватися на краще, - упевнений Борис. - Принаймні, люди вже не дивляться на перепелині яйця як на якусь дивину. Та й на особистих подвір'ях перепелів стає усе більше. Про це можна судити по зрослому числу публікацій, присвячених перепелам, в Інтернеті й періодичній пресі. У порівнянні з 2001 роком, коли я створював свій перший сайт про перепеловодстве в російськомовному Інтернеті практично не було інформації про це. А зараз таких сайтів (російських, українських, казахських) майже два десятки.

Технологія

У розведення перепелів є ще два більших плюси. По-перше, це бізнес із високою оборотністю. Перепелиця досягає продуктивного віку за 30-40 днів і за рік приносить більше 280 яєць. Новачкам досвідчені перепеловоди рекомендують починати з 500 голів: за рік їх стане в десять разів більше, так що пташник, на облаштованість якого піде не більше двох тисяч доларів, можна буде окупити вже через пару місяців.

Інша перевага - виняткова компактність виробництва. Як правило, перепелів тримають в «батареях» з декількох кліток, зроблених з металевої сітки. На площі 0,5 кв. метрів можна тримати 100 птахів. У батареї на шість кліток міститься до 280 перепелів, а місця вона займає менше квадратного метра.

За перепелицями зручно доглядати. Обслужити ферму на 500 птахів можна силами одного-двох працівників. Саме тому перепеловодство - найчастіше винятково сімейний бізнес. Успішне розведення птаха залежить лише від двох важливих умов - правильного складу корму й постійної температури (близько 18 градусів). Готові корми для перепелиць у промислових обсягах вітчизняні підприємства не роблять, але народний геній давно вивів склад ефективної суміші: 30% пшениці, 25% кукурудзи, по 5% ячменя й меленої черепашки. Інше - рибне борошно й соняшникова макуха.

Розводимо перепелиць. Деталі

• Поголів'я 1 000 птахів - $1 000

• Зміст - 12 клітинних батарей на 15 кВ м площі - $2 200

• Малогабаритний побутовий інкубатор - $200

• Корму - $200 на місяць

• Висвітлення й обігрів - $100 на місяць

• Дохід від продажу яєць (ціна 1,5 руб) на місяць - $800

• Дохід від продажу м'яса - $300

• Чистий дохід на місяць - $900

• Окупність - 5 місяців.

Нестися перепелиці починають у двомісячному віці, але до року їхня продуктивність падає, птаха потрібно обновляти. До речі, завдяки розвитку перепеловодства, стало вигідно торгувати не тільки продукцією, але й молодняком. Так, фермер з Анапи Микола Саньков поставляє молодняк на Витязевскую птахофабрику й нагадує птахівникам ще про одному, зовсім вуж побічному продукті, якому забезпечений гарний збут. Крім яєць маленькі сірі пташки активно роблять кал, так що кожний кілограм корму сам по собі перетворюється в ефективне добриво або джерело боготворіння для опалення пташника.

Збут

«Технологічна» частина цього бізнесу не вимагає особливих знань. Куди складніше налагодити збут. Перепелині яйця й м'ясо дорожче курячих, і не дивно, що практично по всій країні фермери працюють в основному на города-миллионники. Однак якщо партії продукції не так великі, доводиться шукати обхідні шляхи. У цьому змісті договір з Витязевской птахофабрикою став для Миколи Санькова справжньою знахідкою.

- Спочатку я тримав птаха «на яйце» - усього 2-2,5 тисячі перепелів, - говорить Микола. - Потім перейшов на тушку. Забив, упакував у вакуумний пакет - і готовий продукт, що може зберігатися півроку! Я обійшов трохи кафе в Анапі, із двома з них удалося домовитися про регулярні поставки. Спробував знайти загальну мову із санаторієм, але проробили ми разом усього рік, оскільки бюджет, виділюваний на харчування відпочиваючих, виявився занадто скромним - усього 25 рублів у день. І отут зовсім випадково познайомився з головним зоотехніком птахофабрики, що і запропонував мені поставляти їм робоче поголів'я. Тепер у мене 10 тисяч перепелів, двічі на місяць я відправляю на птахофабрику партії по одній тисячі живих птахів за ціною 30 рублів за штуку. Тушка «у вакуумі» коштує вже 40 рублів, а яйце - усього 1,2 рублі. Тим часом вигідніше всього продавати саме яйця - однак ринок збуту знайти для них я не зміг.

А от підприємець Борис Коваленко працює інакше. Він став «особистим постачальником» продуктів перепеловодства для декількох десятків родин: «Приблизно 70-80 відсотків продукції моєї ферми розходиться серед постійних клієнтів, причому клієнтська база напрацьовувалася більше п'яти років. Як правило, людина, що почала вживати перепелині яйця, відзначає позитивний результат і приводить своїх знайомих, родичів і друзів, а ті у свою чергу - своїх. У цьому - основна відмінність збуту продукції невеликої домашньої перепелиної ферми від великої птахофабрики». Іншу частину продукції Борис здає в торговельну мережу, однак тут виникають проблеми. Як виявилося, далеко не у всіх магазинах навіть однієї мережі збут продукції йде з рівним успіхом. У підсумку за три роки більше половини магазинів були виключені зі списку поставок з тим самим вироком: низький обсяг продажів. Борис Коваленко вважає, що вся справа в розташуванні конкретних торговельних крапок і у відсутності належного інтересу з боку персоналу магазинів.

Свій підхід до збуту й у великих перепелиних господарств. «У першу чергу необхідно вивчити ринок збуту, оскільки останнім часом відбувається масове його насичення цією продукцією, - упевнена Інна Матусова («Интерптица»). - Щоб забезпечити збут у великі торговельні мережі, потрібно підтвердити якість, а це не просто. От чому наше підприємство пройшло сертифікаційного аудита, у ході якого було підтверджене відповідність системи менеджменту якості підприємства вимогам стандарту. При цьому необхідно, щоб норми змісту птаха відповідали ще й методичним рекомендаціям («Технологія змісту перепелів у фермерських господарствах», Всеросійський науково-дослідний і технологічний інститут птахівництва, Сергиев Посад, 2006 рік)».

Втім, із продажами в «Интерптици» поки все в порядку, у тому числі завдяки налагодженій службі маркетингу. І все-таки розслабитися не виходить: у Воронезькій області є ще одне підприємство, ТОВ «Перепелине господарство» із продуктивністю 1,5 мільйона яєць на місяць. З'являються й нові конкуренти - з Новочеркаська, Рязані, Тюменській області.

І все-таки «конкуренція» у цьому сегменті - поняття поки скоріше умовне. «Птахофабрик у Росії не одна сотня, а перепелами займаються одиниці, - нагадує Борис Коваленко. - Та й свою продукцію вони поставляють тільки у великі міста, а в містах районної ланки їх навряд чи зустрінеш. Принаймні, у нас у Краснодарському краї перепелина ферма із Сочі свою продукцію поставляє тільки в Москву й Краснодар. Тому говорити про яку-небудь конкуренцію з їх боку фермерським господарствам у невеликих містах поки рано».

До речі, про те, що у фермерів непогані перспективи, говорить і та обставина, що багато хто з них, передбачаючи збільшення попиту, розширюють свій бізнес. Так, сьогодні Борис Коваленко планує вкласти 50-60 тисяч рублів і побудувати новий господарський корпус на 5-6 тисяч птахів. Мало того, підприємець розробив свою систему автоматизації виробництва, одержав сертифікат для роботи з торговельними мережами й всерйоз готується до завоювання своєї частки ринку. Втім, прибудуватися у хвіст піонерам «перепелиного» ринку усе ще можна.

Ради початківцем

От що радить фермер Борис Коваленко починаючим підприємцям, які хочуть зайнятися перепеловодством:

• Почніть із невеликої кількості птаха, від 100 до 500 штук. Це дозволить уникнути більших витрат стартапе, дасть можливість одержати деякий досвід змісту цих птахів і напрацювати свою клієнтську базу;

• Необхідно розуміти, що заняття перепеловодством - це повністю ручна праця, без свят, відпусток і вихідних днів. До того ж переспівала дуже болісно реагують на сторонніх людей;

• Режим масового змісту такого птаха, як переспівав, вимагає вироблення своїх технологій, свого досвіду, своїх знань. І ті знання, які ви одержите з різних джерел, не завжди будуть вірними стосовно саме до ваших умов змісту перепелів.