Не дуже давно до мене звернувся мій колишній колега по роботі - Ігор, із проханням зробити у Фотошопе іменну пляшкову етикетку. 

На етикетці - фото тестя мого приятеля, напис «Спотикач від Семенича» і ще невеликий слоган про добротний напій. 

Етикетки призначалися для наклейки на пляшки, які будуть заповнені «цим самим напоєм» на ювілейному вечорі з нагоди 60-летия Семена Семеновича - тестя мого приятеля. 

(Справедливості заради варто помітити, що й у часи «рідного Михал Сергеича (Горбачова)» з його «сухим» законом у нас на Ставрополье виготовлення своїх напоїв практично не припинялося. Як би він там, сам собі, не фантазував.) 

Отож, оскільки мій колега просив зробити тільки картинку, а їхню роздруківку брав на себе, то він прийшов із флєшкой, щоб скопіювати файл на свій носій. 

Під час копіювання я звернув увагу, що у флєшке була папка з написом «Музика 70-х». Ігор пояснив, що Лариса (його дружина) целую тиждень по вечорах проводила в Інтернеті, щоб зробити добірку пісень часів молодості свого батька. 

От тільки кілька назв пісень із цієї папки: «Чорний кіт», «Ці очі навпроти», «Алешкина любов», «Три роки ти мені снилася», «А в нас у дворі...». 

Для тих, хто «мало-мало постарше» - не потрібно розповідати, які ностальгічні почуття починають переповняти душу від одних тільки назв. 

Варто трохи обмовитися, що замовлення з етикеткою для Ігоря я робив «просто так», а тому й він запропонував мені скачати всю музичну папку «просто так». 

За допомогою NERO-8 записав пісні на диск і поставив на CD-Програвач. 

Був чудовий літній вечір, середина тижня. Звуки музики полилися через відкрите вікно у двір. Мабуть, варто додати, що моя квартира на першому поверсі, а в трьох метрах від вікна коштують дві крамнички, де по вечорах мої милі сусідки «від 50-ти й старше» збираються на «світські бесіди». 

Загалом, хвилин через десять мене окликнули із проханням зробити музику ледве погромче, а коли пролунала остання пісня, одна із сусідок запитала: «А як би придбати такий же диск?» 

- Легко! Магазин ще працює. Так що «полторашка» (1,5 л.) живого пива супротив диска. 

Через двадцять хвилин «угода» була завершена. 

Не буду багато розповідати, як за наступні два дні в холодильнику з'явилося ще «пяток» баклажок мого улюбленого напою. Загалом, до вихідних, до відпочинку на річці ми з кумом були «затарени по повній програмі». 

А тепер, до чого я це все веду: якщо є попит, то повинне бути й пропозиція, тому що пам'ять про «старі добрі часи» - це велика штука. 

Протягом наступного тижня я доповнив колекцію старих пісень такою кількістю, що набралося ще на один диск. 

А тепер, якщо з'явиться бажання скористатися ідеєю, то розповім про безпеку (на прикладі моїх власних дій). 

Скинув обидва збірники на свою флєшку - і в нашу міську телестудію. Упевнено, такі є, якщо не в будь-якому місті, то в кожному районному центрі обов'язково. І головне, що всі вони мають офіційну послугу - «оцифровка відео-аудио». Чим я й скористався. 

Далі важливо(!): чек про оплату за послуги збережете, так само як і записані диски теж. 

Наступний крок: даєте об'яву (на купоні б/о) у місцевій (міський, районної, крайовий) газеті такого змісту - «Розпродаж особистої музичної колекції. Класний збірник пісень 60-х років на двох CD-Дисках». И всі! 

Автоматично відпадає питання про авторство й той факт, що, диск не ліцензійний. 

Подзвонять із податкової, поясните: «Шкода, ну дуже шкода продавати «особисту колекцію», але конче гроші потрібні». Хоча це так, про всякий випадок. 

На кожний телефонний дзвінок по оголошенню відповідайте, що диски ще не продані. І продавайте, як одиничний екземпляр. 

Так, якщо, все-таки працівники податкової не полінуються до вас із «контрольною закупівлею» - діставайте те, що записано на студії. 

А те, що вони із ГНИ - ніколи не помилитеся. («Шарапов, так у тебе на чолі 10 класів написане» - це про їх. Звужу по своєму молодшому браті. Ще жоден не помилився, задаючи мені питання: «У тебе що, братан у міліції або в податковій працює?») 

А краще надійдете як я. Одержите свідчення індивідуального підприємця, всі (ну, або МАЙЖЕ ВСЕ) диски запишіть на тій же студії й пропонуйте через Інтернет. 

А вуж слухати диски самому або використовувати «для справи» - (саме так переводиться з англійського слово BUSINESS) - це, як говориться: хазяїн - пан. 

P.S. Згаданий збірник - це приклад. Тематика безмежна: пісні народів Кавказу, дитячі, новорічні, весільні, «пісні про головний» і т.д. - дерзайте, слухач (і покупець) найдеться завжди.