Заможних москвичів, що прямо таки горять бажанням довідатися все про своїх предків і запам'ятати історію роду в сімейній енциклопедії, на коло виявляється не так вуж і багато. Але й цього виявляється досить для цілком успішної роботи генеалогічного агентства. 

В 2000 році бізнесмен Станіслав Кругликов вирішив замовити книгу про свою родину, використовуючи будинки, що зберігаються, фотографії й архівну інформацію, що він збирав з юного років. «По моїх задумах, це повинна була бути не розкладна брошура з родоводу, а документальна, описова й ілюстрована історія роду у вигляді гарного фоліанта, - згадує Кругликов. - Однак жодна з компаній, до яких я звертався, не могла не провести серйозне генеалогічне дослідження, ні солідно його видати». 

Усе, що не робиться, - до кращого. Так Станіслав з'ясував, що на ринку є вільна й перспективна ніша, яку потрібно терміново займати. Специфічність обраного напрямку не бентежила: у житті відставного офіцера Кругликова був досвід роботи в самих різних сферах. На зорі своєї підприємницької діяльності він займався експортом кольорових металів, потім продавав за кордон шкіряна сировина, потім узявся за меблевий ринок, так що до моменту появи ідеї в рамках холдингу мирно уживались текстильний, будівельний, торговельний і виробничий бізнес. 

Час для створення генеалогічного агентства виявилося самим що ні на є підходящої. У радянську пору багато з людей не тільки не знали своїх корінь, але й по відомих причинах боялися афішувати щире походження. Але як тільки оголосили демократію й вільнодумство, у тисяч росіян виникло прагнення довідатися якнайбільше про своїх предків. Зрозуміло, що далеко не у всіх бажаючих водилися гроші. Однак статистичні дані свідчили: однієї тільки Москви Кругликову вистачить для того, щоб надовго забезпечити новий бізнес клієнтами. Зрештою із приблизно 3,5 млн родин, що живуть у столиці, 1%, або 35 тисяч, - ставилися до заможного. Навіть взявши до уваги, що лише 5%, по оцінках, цікавилося генеалогією свого роду, виходило як мінімум 1 750 досить імовірних замовників. Але ж є ще й інші міста! До того ж швидко з'ясувалося, що за рік створена компанія «Сімейний архів» устигає виконати роботу не більш ніж для 30 клієнтів. Тому що справа це серйозне. І саме тому - дороге. 

З генеалогічною революцією збіглася й інша - інформаційна. Масове поширення персональних комп'ютерів і бум у сфері комунікацій дозволили в значній мірі вдосконалити не тільки збір, обробку й зберігання будь-яких документів, але й демонстрацію результатів. От тільки мало хто використовував ці можливості: незважаючи на те що на ринку швидко сформувалося співтовариство часток генеалогов, займалися вони властиво збором інформації, а не її оформленням. Результат роботи архівістів із працею нагадував товар. Клієнт-Підрядник 

Генеалогічне агентство «Сімейний архів» Станіслав Кругликов заснував в 2003 році, позиціонуючи його одночасно і як видавництво. Перших співробітників, як і первісні вкладення в новий бізнес - 15 мільйонів рублів, - він запозичив у свого ж холдингу. У штат нової фірми відбиралися співробітники з гуманітарним утворенням, що знають іноземні мови, здатні викладати думки на папері літературною мовою й интересующиеся історією. 

Сьогодні в кріслі директора - Марина Срібна, котрої Станіслав повністю делегував всі управлінські повноваження, щоб зосередитися на розвитку основного бізнесу. Але п'ять років тому, коли «Сімейний архів» тільки з'явився, Кругликов став першим клієнтом заснованої фірми, так що книги, присвячені його родині, стали ще й зразками пропонованого замовникам продукту. 

Зразок, до речі, вийшов досить солідним. У восьмитомной (!) енциклопедії була зібрана вся історія родини Кругликових. Але ж коли вишукування лише починалися, ніхто й подумати не міг, що вдасться розкопати інформацію про родичів по чи материнській-нии - поволзьких німцях - аж з 1744 року! Але виявилося, що в Російському державному архіві древніх актів зберігаються документи, у яких скрупульозно документувався в'їзд іноземців на територію Росії в період царювання Катерини Другий. 

Майбутнім замовникам потрібний був орієнтир. І він з'явився. Першими сторонніми клієнтами фірми стали партнери Кругликова. Потім прийшли їхні друзі. Потім - друзі друзів. За словами Срібної, як правило, це люди, що прагнуть зробити приємне своїм батькам або залишити дітям докладна розповідь про їхніх предків. 

- Наші клієнти - міцний середній клас. В основному до нас звертаються чоловіки від 35 років, - говорить Марина Срібна. - Ті, хто моложе, ще... не готові. По-перше, вони поки не відчувають у цьому необхідності. А по-друге, і це очевидно, молодь менш платоспроможна. Але ж той, хто хоче замовити в нас книгу, повинен бути готів віддати за неї від мільйона рублів і більше - залежно від фронту робіт. 

Вийти на слід 

Роботу над замовленням в «Сімейному архіві» ділять на три етапи: збір і систематизація інформації, верстка зібраного матеріалу й безпосередньо печатка. Перший обходиться замовникові приблизно в 400-500 тисяч рублів. Починають роботу з інтерв'ю - із клієнтом і його родичами, яких він вибирає по власному розсуді. Добре, якщо живі батьки. Як правило, їхні дитячі спогади зберігають у собі багато коштовних деталей. Родина також надає документи, що зберігаються, і фотографії. Іноді для того, щоб упоратися зі збором і обробкою отриманої інформації, доводиться створювати цілі бригади, роботу яких координує відповідальний менеджер. 

Документи й фотографії сканують і повертають власникам. Одночасно йде розшифровка бесід, і факти зіставляються з наданими матеріалами. У результаті виникають перші таблиці й схеми, що відбивають родинні зв'язки й ключові події в історії роду. 

Слідом наступає час аналізу й архівної роботи. В агентстві відверто визнають: багато чого залежить від того, наскільки точними відомостями про свою передісторію володіють нині живучі члени прізвища. Іноді сімейні легенди ускладнюють пошук. 

- Звичайно, бувають тупикові ситуації, - говорить Марина Срібна. - Що ж, тоді все сідаємо й починаємо думати, шукати інші канали. Практика показує: можна знайти багато непрямих джерел. Є краєзнавчі музеї й загси, меморіали й військові архіви, інформаційні центри МВС і документи, збережені на підприємствах... Крім того, наші співробітники часто виїжджають у відрядження. Наприклад, якщо історія родини йде з якогось села, то заходимо в кожний будинок і розпитуємо односільчан. Але основа - це архіви. Багато хто з них, на жаль, постраждали. 

Зрозуміло, всі дослідження проводять строго конфіденційно. 

Начинка й обгортка 

Після того як інформація зібрана, залишається привести результат роботи до товарного виду. Тобто структурировать і зверстати. Зміст і оформлення томів визначаються побажаннями клієнтів. Сама більша робота - восьмитомник, а іноді вся інформація міститься в одному томі. Видають і тритомники. Перший тім - родовід, другий - фотографії в хронологічному порядку, третій - так званий «бабусина скриня», куди попадають публікації листів, телеграм, сімейні рецепти, фотографії сімейних реліквій і т.п. Так, в одному із продемонстрованих нам зразків виявилися дитячі листи нині досить солідного замовника - звіти батькам з піонерського табору й переписка з німецькими школярами, організована клубом інтернаціональної дружби, - були такі, якщо хто призабув. 

Наповнити енциклопедію допомагають тематично зв'язані тексти. Наприклад, поруч зі згадуванням про дату народження публікується народний календар, що містить прикмети, які ставляться до цього дня. Інший варіант - історичні нариси. 

Але от тексти готові, документи отсканировани, усе тисячу разів перевірене й переперевірено. Пора до друку! Мінімальний тираж - два екземпляри, максимальний - 20. А іноді доводиться друкувати кілька таких тиражів, особливо якщо ініціатор проекту хоче подарувати хоча б по одному комплекті кожної з галузей разросшейся родини. 

Довгі гроші 

Крім очевидної професійної відповідальності за вірогідність зібраної й опублікованої інформації, одна із ключових проблем бізнесу, пов'язаного з генеалогічними дослідженнями, - складно визначити точний строк виконання замовлення. Насамперед, кожний з них унікальний. Але головне, розшукові роботи, переписка й дослідження в архівах віднімають масу часу. Наприклад, в архіві можуть відповісти, що документи в настільки старому стані, що не будуть оцифровани.Доводиться шукати вихід з положення. 

Не простіше вирішити й питання ціноутворення. «Спочатку ми взагалі не розуміли, як повинна оцінюватися наша робота, - зізнається Срібна. - Та й зараз із цією проблемою зіштовхуємося постійно. Занадто багато чого доводиться переробляти, переглядати, однак трудозатрати на кожному етапі дуже різні. Тому я жорстко вимагаю й щовечора вивчаю звіти, що відбивають хід роботи із клієнтами. Мені важливо знати, хто зі співробітників і над чим працював, скільки часу витратив на кожного замовника... І справа не тільки в контролі. Потрібно постійно відслідковувати економіку процесу, щоб на фініші ми не виявилися в мінусі». 

Витрати «Сімейного архіву», незважаючи на цілком гідний для невеликої компанії оборот, що наблизився до 50 мільйонів рублів і правда дуже високі. Крім заробітної плати, навчання співробітників, податків і накладних витрат, з кожним роком потрібно усе більше платити за орендоване приміщення. Замовник в агентства такий, що в підвал його не запросиш. Так що доводиться знімати офіс в елітному будинку й тримати постійний штат чисельністю 20 співробітників. 

На традиційну рекламу «Сімейний архів» не витрачається в принципі: основним джерелом залучення нових клієнтів служить «сарафанне радіо». А от у виставках розкоші «Elite Life» і «Millionaire Fair» доводиться брати участь регулярно.Саме на цих шоу водиться бажаний для компанії клієнт. 

- Мені часто говорять наші засновники: потрібно зробити буклети й поширити їх, наприклад, у дорогих фитес-клубах або ресторанах. Але я проти. Повинен бути певен настрой, щоб навіть цікавиться історією своєї родини людина задумалася й прийшла до нас, де він навіч побачить екземпляр подібної сімейної енциклопедії, - упевнена Марина Срібна. - Як рекламне видання сьогодні ми готовимо книги про історію родини двох співробітників нашого агентства - вони добровільно погодилися стати «зразковими» замовниками. 

- А як на вашім ринку з конкуренцією? - цікавимося ми. - Раптом підприємець-гуманітарій, що вибирає для себе нішу, довідається про ваш бізнес і теж вирішить зайнятися таким? Чи легко йому буде стартувати? 

- Безумовно, це не зовсім порожній ринок. Недавно мені подзвонив власник схожої структури - вирішив познайомитися. Однак те, що робимо ми, повністю не пропонує сьогодні ніхто. Генеалоги ж, що виконують замовлення, по суті, займаються науковою працею. І не використовують непрямі джерела. Саме тому наші замовники часто приносять готові генеалогічні схеми, до яких ми потім додаємо чимало нової інформації. Та й помилок зустрічається занадто багато. Що до спроб запустити бізнес у нашім сегменті... Знаєте, отут я можу сказати тільки одне: запасайтеся терпінням. Гроші на цьому ринку дуже довгі. А виходить, і прибуток з'являється не швидко.